Гострий коронарний синдром

By /
Download PDF

Привітання

Доброго дня, шановний професоре докторе …

Хочу зараз представити Вам пацієнта Ральфа Вінтера.

Йому 57 років, ріст один метр сімдесят шість і вага приблизно 89 кг. Індекс маси тіла (BMI) становить 28,7 кг/м² і тому належить до надмірної ваги.

Актуальний анамнез

Пацієнт звернувся через те, що з цього ранку вранці тривало, раптово виникло відчуття стискання в грудях.
Скаржився на колючий біль, який іррадіює в шию та ліву нижню щелепу.

Як супутні симптоми пацієнт зазначив диспное, тахіпное, тахікардію, запаморочення, нудоту, холодний піт та блідість.
Він також описав виражений страх смерті а також відчуття зникнення існування.

Заперечено такі симптоми:
лихоманка, болючість при пальпації в області грудної клітки
панічна атака
підвищення болю, респіраторне або залежне від положення
кашель, серцебиття, блювання, ортопное, периферні набряки, а також новопоява нічного діурезу
різниця в обсязі між нижніми кінцівками, коагулопатія

Він додав, що протягом приблизно шести тижнів відчував схожі скарги – переважно при фізичному навантаженні, наприклад під час підйому сходами або при ходьбі близько 150 метрів.
Він також помічав післяпрандіальні болі, що не реагували на пантопразол.

Як пусковий фактор описав, що його онук цього ранку мав судоми, що його дуже стривожило. Під час спільної поїздки швидкою допомогою до лікарні нинішні скарги раптово виникли.

До цього часу пан Вінтер повідомляє, що не звертався до лікаря, бо не сприймав симптоми серйозно.

Аутоно́мічний анамнез

Аутоно́мічний анамнез без особливостей, за винятком безсоння з труднощами засинання та підтримання сну, яке пацієнт пов’язує з сімейним та професійним стресом. (немає ознак обструктивного синдрому апное уві сні)

Він також повідомляє про зниження апетиту із небажаною втратою ваги та непереносимість їжі з метеоризмом, особливо після вживання бобових.

Анамнез захворювань

У анамнезі пацієнта є наступні захворювання:

Цукровий діабет типу 2 існує вже вісім років і метаболічно добре контролюється за допомогою сенсора глюкози на передпліччі. Ускладнень, пов’язаних із діабетом, до цього часу не було. ускладнення не траплялися станом на сьогодні.

Немає діабету

Преддіабет

Діабет

Голкодорощовий рівень глюкози натще

< 100 mg/dl

100–125 mg/dl

≥ 126 mg/dl

Випадковий рівень глюкози

–

–

≥ 200 mg/dl

HbA1c

< 5,7 %

5,7–< 6,5 %

≥ 6,5 %

Навантажувальний тест (2-годинне значення)

< 140 mg/dl

140–199 mg/dl

≥ 200 mg/dl

Артеріальна гіпертензія також присутня вже вісім років. Через нерегулярний прийом медикаментів спостерігаються коливання артеріального тиску. Діагноз встановлено за допомогою добового моніторування артеріального тиску, яке фіксувало значення кожні 20 хвилин.

систолічний (ммHg)

діастолічний (ммHg)

Лікування

Нормальний артеріальний тиск

< 120

< 70

–

Підвищений артеріальний тиск

120–139

70–89

+

Протягом 3 років також відзначається доброякісна гіперплазія передміхурової залози (основна скарга: нічне сечовипускання), яка лікується медикаментозно.

Кілька років тому пацієнт переніс синкопе. Тоді його госпіталізували в відділення інтенсивної терапії і провели внутрішньовенну інфузійну терапію.

Деякий час пацієнт має біль при фізичному навантаженні в правому плечі. Близько року тому ортопед діагностував обмінну сумку запалення subacromialis (бурсит). При перевантаженні біль і обмеження рухів відновлюються. Рекомендовано спокій для плеча, але це не завжди можливо через роботу.

Попередні операції

У віці 50 років проведено тест калу , після чого сімейний лікар ініціював колоноскопічне обстеження. Сім років тому була проведена колоноскопія, під час якої видалено доброякісну поліп (аденому).

Два роки тому пацієнт впав під час катання на ковзанах і зазнав перелому правої Плечова кістка до. Перелом оперативно лікували за допомогою пластинкової остеосинтезу лікували. У післяопераційному періоді він отримував анальгетичну терапію ібупрофеном. Металеву пластину видалили приблизно за шість місяців.

Примітка: Якщо твердження можна об’єктивно підтвердити медичним оглядом – наприклад видимими рубцями – доречний індикатив. (Фізикального огляду не відбувається під час іспиту з медичної мови.)

Гінекологія

————–

Препарати

Пацієнт наразі приймає наступні ліки за призначенням:

Раміприл 5 міліграмів увечері
Метопролол 95 міліграмів опівдні
Гідрохлортіазид 12,5 міліграмів вранці

Метформін 500 міліграмів, 1-0-1

Тамсулозин 0,4 міліграмів
Дутастерид 0,5 міліграмів

Ібупрофен 400 мг при потребі

Lefax– жувальні таблетки за потреби

Примітка: Якщо твердження можна об’єктивно підтвердити медичним спостереженням – наприклад рецептом – доречний індикатив.

Алергії

У нього алергія на гумові рукавички; на руках з’являється свербіж і висипка.

Він також реагує на метамізол, тобто Новалгін, кропив’янкою та задишкою – тоді його навіть довелося спостерігати в інтенсивній терапії.

Впливи

Пацієнт уже три роки не палить. Раніше він курив близько півпачки сигарет на день приблизно 20 років, що відповідає приблизно пачко-років еквіваленту. За медичною порадою він повністю кинув курити.

Він повідомляє, що ввечері випиває одне–два келихи пива, щоб легше заснути.

Пацієнт заявив, що не вживає наркотиків.

Соціальний анамнез

Він працює на себе і є власником м’ясного магазину.

Після розлучення з дружиною він живе сам у квартирі на першому поверсі.

У нього троє дітей – 20-річний син і дві доньки віком 26 і 29 років. Усі здорові.

Фізична активність: –

Сімейний анамнез

У сімейному анамнезі пацієнт повідомив, що його батько помер у 65 років від пухлини головного мозку, а мати померла у 69 років від легеневої емболії .

Його дев’ятирічна онука перенесла операцію з приводу вродженої вади аортального клапана.

Підозри та диференційний діагноз

На мою думку, анамнез, особливо характер болю у поєднанні з задишкою, найімовірніше вказує на гострий коронарний синдром.
Фактори ризику гострого коронарного синдрому (ACS) у цього пацієнта включають вік, колишнє куріння, відсутність фізичної активності, артеріальну гіпертензію, діабет mellitus та надмірну масу тіла.
ЕКГ та визначення рівня тропонінів можуть підтвердити або виключити інфаркт міокарда.

Проти перикардиту свідчить відсутність лихоманки, попередніх інфекцій та плевритичного (залежного від дихання) болю.

При розшаруванні аорти очікуються нестабільна гемодинаміка та різниця артеріального тиску між верхніми кінцівками.

Панічна атака видається малоймовірною, оскільки симптоми також виникають під час фізичного навантаження, а не виключно в стресових ситуаціях. Крім того, завжди слід виключати кардіальну причину.

Проти легеневої емболії свідчить відсутність факторів ризику, таких як іммобілізація або операція, а також відсутність кашлю та кровохаркання.

У диференціальному діагнозі також розглядають стенокардію Прінцметала (вазоспастичну стенокардію).

Діагностичний алгоритм

Якщо підозрюють інфаркт міокарда, пацієнта необхідно негайно госпіталізувати та розпочати необхідні заходи, адже кожна секунда має значення.

фізикальне обстеження

Після збору анамнезу слід провести ретельний фізикальний огляд. Він починається з фіксації життєвих показників, включаючи частоту серцевих скорочень, артеріальний тиск, частоту дихання, насичення киснем та температуру.

(Сам по собі фізикальний огляд недостатній для встановлення діагнозу гострого коронарного синдрому (ACS).)

Спочатку проводиться інспекція, де оглядають дихальні рухи, набряки, блідість, венное набухання яремних вен та інші відхилення.

Далі проводиться пальпація для перевірки місцевих знаходжень, таких як болючість, та для оцінки периферичних пульсів (наприклад, A. radialis або A. tibialis posterior).

Потім проводиться перкусія щоб отримати підказки щодо можливих захворювань легень або гепатоспленомегалії.,

Нарешті виконується аускультація для виявлення патологічних дихальних шумів і аномальних серцевих тонів. Можуть бути відмічені патологічні аускультаційні знахідки, такі як крепітації, свистячі хрипи, перикардіальний тертя або серцевий шум, сумісний з недостатністю аортального клапана (шум регургітації аорти).

Нарешті проводиться аускультація для виявлення патологічних дихальних шумів і аномальних серцевих тонів. Можуть бути відзначені патологічні аускультативні знахідки, такі як крепітації, свистячі хрипи, перикардіальний шум тертя або серцевий шум, що відповідає аортальній регургітації (шум аортальної регургітації).

При серцевій недостатності, наприклад, ми можемо почути базальні крепітації над легенями – ознака легеневого застою – а також третій серцевий тон (галоп), що свідчить про діастолічну дисфункцію.

Апекс серця зазвичай розташований у 5-му міжребер’ї на лівій середньоключичній лінії. Пальпація верхівкового поштовху дає інформацію про розмір серця та силу скорочення. Зміщений або розширений пальпований верхівковий поштовх може вказувати на лівошлуночкову недостатність. Додатково шукають ознаки венного застою яремних вен а також позитивний гепатояремний

Оскільки хвора має артеріальну гіпертензію та діабет mellitus, на етапі базової діагностики слід також перевірити початкові ознаки ускладнень, такі як ретинопатія, невропатія або периферична артеріальна оклюзійна хвороба.

Електрокардіограма

Електрокардіограму (ЕКГ) слід виконати протягом десяти хвилин після першого контакту. Повторні записи слід робити кожні п’ять–десять хвилин.

ЕКГ виконують шляхом розміщення електродів на шкірі грудної клітки, рук і ніг для запису електричної активності серця.

Типові знахідки: піднесення сегмента ST, що вказує на інфаркт міокарда з підйомом ST (STEMI), або депресії сегмента ST та інверсії T-хвилі, що можуть спостерігатися при інфаркті міокарда без підйому ST (NSTEMI) або нестабільній стенокардії. Крім того, можуть виникати патологічні Q-хвилі, що свідчать про минулу некрозу міокарда. У контексті ACS можуть спостерігатися серцеві аритмії, такі як шлуночкові екстрасистоли, фібриляція передсердь або тахікардії які можуть спостерігатися. Також може бути виявлена блокада лівої ніжки пучка Гіса, особливо якщо з’являється вперше, може бути ознакою гострого інфаркту міокарда і має бути врахована відповідно.

STEMI
Tombstone
Tombstone

Інфаркт

відведення

Артерія

Інфаркт передньої стінки

(передній)/шпетальний інфаркт

V1 – V4

Ramus interventricularis anterior (RIVA / LAD)

Інфаркт бічної стінки (латеральний)

I, aVL

Ramus circumflexus (LCx)

Нижній

II, III, aVF

Переважно права коронарна артерія (ACD/ RCA)

aVL та I (реципрокно)

Лабораторні дослідження

Якщо підозрюється гострий коронарний синдром, доцільно призначити невеликий загальний аналіз крові, C‑реактивний білок, електроліти, ліпідограма, дослідження функції нирок, TSH (тиреотропний гормон), довготривалий рівень цукру в крові (HbA1c), натщесерце глюкоза, PT, PTT, INR, тропонін I, креатинкіназа–міокардний ізофермент (CK-MB) а також B‑типовий натрійуретичний пептид слід визначити. натрійуретичний пептид можна визначити.

Анатомічна діагностика

Рентген грудної клітки

Пацієнт знімає прикраси та одяг у ділянці грудей. Він стоїть або сидить обличчям до рентгенпластини. Під час експозиції його просять зробити глибокий вдих і трохи затримати дихання. Серед іншого оцінюють контури серця (наприклад при гіпертрофії серця), судинні відмітини (ознаки легеневого застою або застою) а також можливі ознаки набряку легенів.

Ехокардіографія:

Ехокардіографія — це візуалізаційний метод для оцінки структури і функції серця, руху стінок і клапанів за допомогою ультразвуку. Для трансторакальної ехокардіографії (TTE) спеціальної підготовки не потрібно. Пацієнт зазвичай лежить у лівому боковому положенні, тоді як датчик розміщується на грудній стінці для візуалізації різних зрізів серця. Зокрема, можна виміряти фракцію викиду (EF) — важливий параметр для оцінки насосної функції лівого шлуночка.

Ехокардіограма, також звана серцевим ультразвуком, показує, чи має пацієнт знижenu фракцію викиду (менше 40%), помірно знижену фракцію викиду (між 40 і 50%) або збережену фракцію викиду.

(Для трансезофагеальної ехокардіографії (TEE) пацієнт повинен голодувати приблизно шість годин. Перед обстеженням отримується інформована згода і, за потреби, седатція. Під час TEE ультразвуковий зонд вводять через стравохід для отримання детальних зображень серця, особливо клапанів і передсердь.)

Лікування

Зміна способу життя

• Зниження маси тіла

• регулярна фізична активність

• Зменшення вживання солі

Загальні невідкладні заходи при АКС:

• Заспокоєння/уточнення

• Моніторинг: моніторинг ЕКГ, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, насичення О2

• Подавання кисню: лише якщо SpO2 < 90% або клінічні ознаки гіпоксії

• Анальгезія: морфін

• Фармакологічна базова терапія: Ацетилсаліцилова кислота (ASA, 162–325 мг, далі по 81 мг щодня, пожиттєво), інгібітори P2Y12 (наприклад, клопідогрель або тикагрелор, до одного року), антикоагуляція (наприклад, гепарин), статин, PPI або H2‑блокер, бета‑блокатор (цей пацієнт приймає вже 8 років)

Коронарна ангіографія:

Коронарна ангіографія з первинною перкутанною коронарною інтервенцією (PCI) має бути проведена протягом 120 хвилин від першого контакту.

(Якщо PCI недоступна в цей час, слід розглянути фібриноліз протягом 10 хвилин після встановлення діагнозу.) Фібриноліз повинен бути розглянутий протягом 10 хвилин після встановлення діагнозу.)

При високому ризику інфаркту міокарда без підйому сегмента ST — що характеризується персистуючим болем у грудях, гемодинамічною нестабільністю, динамічними змінами значень тропоніну або змінами ЕКГ — коронарну ангіографію слід провести протягом 24 годин.

Ангіографія — це малоінвазивна процедура для візуалізації і, за потреби, лікування артерій за допомогою рентгену та контрастної речовини. Після дезінфекції місця пункції контраст вводять через велику артерію, таку як стегнова або променева. Потім роблять рентгенівські знімки для візуалізації кровотоку та можливих тромбозів або стенозів. У певних випадках цю процедуру замінюють дуплексним сонографічним дослідженням, оскільки воно неінвазивне і не потребує контрасту. Процедура зазвичай триває 30–60 хвилин і не потребує складної підготовки. За потреби можна одночасно виконати терапевтичне втручання, наприклад балонну ангіопластику або стентування для лікування звуження судини.

Оскільки під час ангіографії використовується контраст, слід з’ясувати наявність ниркової недостатності, прийому метформіну, можливих алергій на контраст та стан гідратації.

Аортокоронарне шунтування (КШ)
Хірургічне лікування гострого коронарного синдрому (АКС) виконується в певних випадках — особливо при множинному ураженні коронарних артерій, стенозі лівої коронарної артерії або невдачі PCI

Аортокоронарне шунтування (CABG) означає перенаправлення кровотоку за допомогою судинних шунтів (наприклад, великої підшкірної вени, внутрішньої грудної артерії)

Ускладнення

• Недостатність насосу (серцева недостатність)

• Аритмії

• рецидивуюча ішемія та реінфаркти

Патофізіологія та форми гострого коронарного синдрому (АКС)

Стабільна стенокардія

Стенокардія виникає, коли серце отримує занадто мало кисню.
Це трапляється, коли потреба міокарда в кисні — наприклад через фізичне навантаження або стрес — зростає, але звужені коронарні артерії не можуть доставити достатньо крові.
Внаслідок цього виникає дисбаланс між постачанням і потребою в кисні.
Типові відчуття — тиск або стиск у грудях, іноді з поширенням у руку, шию або щелепу.
Найпоширенішою причиною стабільної стенокардії є атеросклероз коронарних артерій, тобто звуження судин через відкладення.

Типова стенокардія пектораліс:

• Ретровсітеральний (ретростернальний) тиск або стиск

• Спровокована фізичним навантаженням або емоційним стресом

• Полегшується відпочинком або після прийому нітрогліцерину

Гострий коронарний синдром (ГКС)

Термін «гострий коронарний синдром» означає раптове зменшення кровопостачання серцевого м’яза, що може проявлятися нестабільною стенокардією або інфарктом міокарда (NSTEMI або STEMI).
У більшості випадків ГКС спричинений розривом атеросклеротичної бляшки в коронарній артерії.
Тромбоцити адгезують, утворюється тромб, і кровотік зменшується або повністю перекривається.

Нестабільна стенокардія (НC)

Нестабільна стенокардія характеризується:

• новоутвореним болем у грудях (менше 2 місяців),

• тривалістю більше 20 хвилин,

• збільшенням інтенсивності, або

• симптомами в спокої.

Перфузія зменшена, але все ще достатня, щоб запобігти некрозу міокардіальних клітин.
Тому серцеві ферменти (CK‑MB, тропонін) нормальні.

Інфаркт міокарда без підйому ST (NSTEMI)

При NSTEMI серцеві ферменти (CK‑MB, тропонін) підвищені,
але на ЕКГ не спостерігається підйому сегмента ST.
Тут має місце часткова або транзиторна звуженість коронарної артерії.
Пошкодження зазвичай зачіпає лише внутрішній шар міокарда (субендокардіально).

Інфаркт міокарда з підйомом ST (STEMI)

STEMI має місце, коли серцеві ферменти підвищені, а на ЕКГ видно підйоми ST або нову лівоблокаду ножки пучка Гіса.
Причина — повна й постійна оклюзія коронарної артерії.
Це викликає загибель міокардіальних клітин, що призводить до трансмурального інфаркту.

Додатково

Імена:

Гертруд Вольф, Краус Креемер, Брігітта Мюллер, Маркус Шольц, Йозеф Шрайнер, Гоберт Кюлер, Анна Пульвер, Вероніка Фосс, Ганнс Цірзихт, Карла Дрегер, Йосиф Ріннір

Професії:

Пацієнтка була кондитером за фахом (власниця). Вона та її чоловік успадкували кондитерську від її родичів. Кондитерська розташовувалася на першому поверсі.
Податковий консультант
Дизайнер інтер’єру, спеціалізація — реставрація старих будинків
Колишня вчителька

Деталі:

Вона хотіла забрати онука з дитсадка, і біль почався під час прогулянки. Вона зателефонувала своїй невістці, яка підхопила пацієнтку по дорозі і привезла її до лікарні.

Клієнт скасував велике замовлення, бо їм більше не були потрібні вироби. Це засмутило пацієнта. Оскільки він працює на себе як електромеханік, цей контракт був для нього дуже важливим для підтримки його компанії з 5 працівниками. Тому типові симптоми ГКС з’явилися раптово.

чому пацієнт продовжує страждати від труднощів із засинанням незважаючи на поліпшення стану його онуки.

У мене в грудях відчуття, ніби великий автопокришка тисне на них.

У дитинстві пацієнтка впала з лазалки й отримала перелом передпліччя.

У швидкій йому дали нітрогліцерин/спрей.
Це сталося після телефонного дзвінка, під час якого клієнт скасував важливий проєкт

78‑річний пенсіонер пішов вранці на прогулянку в ліс зі своїм собакою.
Коли собака раптово кинулася, він побіг за нею.
У нього виник гострий ретростернальний біль і задишка.
Він зателефонував своїй невістці, яка негайно привезла його до лікарні.

Анамнез:

Компресійна терапія при ТГВ, раніше гепарин протягом 3 місяців
Запор, лікується псиліумом
Протягом кількох місяців у неї була недіагностована нетримання сечі. Вона описувала це як сечову слабкість і позиви.
Крім того, пацієнтка перенесла трансвагінальну міомектомію матки.
Гіперхолестеринемія
Після велосипедної аварії 13 років тому — перелом лівого ребра, лікування консервативне.
ЧМТ після автокатастрофи у віці 14 років
Післяпологова гістеректомія через кровотечу
Розрив сухожилля правого тенара 10 років тому
Відома анемія, регулярно лікується парентеральним введенням заліза кожні три місяці
Після двобічної операції з видалення катаракти два роки тому
Після гастроскопії в 2023 році виявлено інфекцію Helicobacter pylori і наступно проліковано ерадикаційною терапією.
Остеосинтез після перелому щиколотки (виробнича травма) 5 років тому; пластини та гвинти згодом видалені.
Орхіектомія через рак яєчка у віці 26 років.
20 років тому у пацієнтки був тромбоз глибоких вен (ТГВ). Тоді вона приймала оральні контрацептиви і нещодавно здійснила далекомагіражний переліт. Після цього вона припинила прийом контрацептивів.

Алергії:

Алергія на ліщину: ринокон’юнктивіт

Ліки:
Лізиноприл 10 мг
Мелатонін у спреї, за потреби
Lorano® (антигістамінний препарат)

Сімейний анамнез:

онук, який хворіє на скарлатину.
вроджене захворювання легень у його дитини, первинна вушна дискінезія або вроджена аномалія дихальних шляхів легень
Батько: помер близько 2 років тому від перитоніту (перфоративний апендицит) або мав ампутацію стопи
Мати: 80 років, жива з ТІА
Мати: колоректальний карцинома, зараз на хіміотерапії
Батько: помер від інфаркту міокарда
Батько помер від серцевої аритмії; у нього був кардіостимулятор.
Мати померла від ниркової недостатності.
Сестра: тромбоемболія легеневої артерії.
Мій брат, який молодший за мене на п’ять років, має проблеми із серцем, ймовірно коронарну хворобу серця (КХС). Йому нібито потрібно шунтування, але він дуже боїться померти під час операції.

Вживання психоактивних речовин:
Алкоголь: Радлер
Вечіркові наркотики в підлітковому віці
Куріння трубки

Питання

1. Які види спорту були б підходящими для цього пацієнта?

Вибір спорту має індивідуалізуватися. Особливо важливо, щоб зайняття приносило задоволення, що сприяє довгостроковій мотивації.
Рекомендовані види діяльності — переважно низькоударні витривалісні види спорту, такі як ходьба, велосипед та плавання.

2. Що робити, якщо пацієнт не хоче залишатися в лікарні?

Якщо пацієнт відмовляється від госпіталізації, хоча вона медично показана, слід насамперед надати вичерпну інформацію про діагноз, можливі ризики та наслідки відмови, а також рекомендовані терапевтичні заходи.
Я намагався б серйозно поставитися до його побоювань і спокійно обговорити страхи чи сумніви.
Якщо пацієнт все одно відмовляється, я прошу його підписати письмове підтвердження консультування щодо ризиків і виписку за власним бажанням — за умови, що він компетентний для надання згоди.

3. Які бувають типи переломів щиколотки?

Weber A: перелом нижче синдесмозу (інфрасиндесмотичний) — зазвичай стабільний.

Weber B: перелом на рівні синдесмозу (транссиндесмотичний) — стабільність залежить від стану синдесмозу.

Weber C: перелом вище синдесмозу (супрасиндесмотичний) — зазвичай нестабільний, часто з супутнім розривом синдесмозу.

4. Скільки алкоголю — це занадто багато щодня?

Для чоловіків: не більше ніж 24 г чистого алкоголю на добу

Для жінок: не більше ніж 12 г чистого алкоголю на добу

Приблизно 10–12 г чистого алкоголю міститься в 0,25 л пива, 0,1 л ігристого вина, 0,1 л вина

5. Які діагнози слід розглядати у молодшого пацієнта з подібними симптомами?

У молодшого пацієнта з симптомами гострого коронарного синдрому першочергово слід розглянути кардіоміопатії, перикардит, міокардит, вроджені вади серця та гормональні причини, такі як гіпертиреоз. Також можливою причиною може бути вживання наркотичних речовин (наприклад, алкоголь чи інші наркотики).

6. Які переваги переходу з Marcumar на Eliquis?

Eliquis (апіксабан) — як і інші прямі пероральні антикоагулянти — має порівняно з Marcumar (фенпрокомон) переваги: не потребує регулярного контролю INR, має менше харчових взаємодій та загальний ризик кровотечі, особливо внутрішньочерепних, є нижчим.

7. Чому підвищення тропоніну може бути невеликим при STEMI незважаючи на поганий прогноз?

Тропонін є маркером некрозу міокарда, але безпосередньо не відображає прогноз.

У деяких пацієнтів зі інфарктом міокарда з елевацією ST підвищення тропоніну може бути відносно невеликим незважаючи на гірший прогноз — особливо через час забору крові, феномен no‑reflow та гемодинамічні ускладнення, такі як кардіогенний шок або загрозливі аритмії.

Медичні призначення при ACS (STEMI/NSTEMI)

• Рання кардіологічна повідомлення/підготовка до катетеризації

• Моніторинг: 3-/12‑відведення ЕКГ негайно, постійна телеметрія, артеріальний тиск, SpO₂. Перша ЕКГ <10 хв після надходження; при невизначених скаргах повторювати серійно.

• Дефібрилятор

• Реанімаційна команда / надзвичайна бригада

• 2 великі внутрішньовенні доступи, забір крові (лабораторія включно з hs‑тропоніном за алгоритмом 0/1 год, загальний аналіз крові, електроліти, натщесерце глюкоза, ниркові проби, коагуляція, ліпіди), визначення групи крові/антитіл

• O₂ якщо SpO₂ < 90% або ознаки гіпоксемії/задишки.

• Підготовка до інтубації

• Анальгезія/антиеметики: морфін В/в; протиблювотний засіб, напр. ондансетрон

• Нітрати: нітроспрей/нітрогліцерин В/в при наполегливому болі/гіпертензії, не при гіпотензії, не при підозрі на ІМ правого шлуночка.

• Не приймати їжу

• Аспірин 150–300 мг перорально (жувати) або 75–250 мг В/в як навантажувальна доза.

• Інгібітор P2Y12: тикагрелор 180 мг перорально (стандарт) або прасугрел 60 мг (якщо планується ЧКВ і немає протипоказань), клопідогрель 600 мг якщо інші не підходять (наприклад антикоагуляція/кровотеча/взаємодія з ліками).

• Антикоагуляція: нефракціонований гепарин або еноксапарин/фондопаринукс залежно від стратегії (якщо планується первинне ЧКВ → віддавати перевагу нефракціонованому гепарину).

• Статин у високій дозі: аторвастатин 80 мг перорально (якнайраніше)

• Бета‑блокатор (напр., метопролол) при гіпертензії/тахікардії без ознак гострої серцевої недостатності, гіпотензії, AV‑блокади або бронхоспазму.

• Інгібітор АПФ/ARNI протягом 24 год при стабільній гемодинаміці, особливо при передньому ІМ/зниженні ФВ ЛШ

• ІПП

Нотатки

ІМТ

Індекс маси тіла (ІМТ)

Визначення: ІМТ — простий відносний показник для класифікації маси тіла. Він обчислюється шляхом ділення маси тіла в кілограмах на квадрат зросту в метрах.

Клінічна класифікація: За вказаними вимірами (1.76 m, 89 kg) ІМТ становить 28.7 kg/m², що належить до категорії надмірної маси тіла.

ранній

Потрібен ручний перегляд: Невизначене призначення: Термін «ранній» стосується часу доби («вранці»), тоді як примітка «протягом 3 годин» вказує на тривалість. Отже значення неявне або неодноznачно віднесене до терміну.

Щелепа

Щелепа (нижня щелепа)

Визначення: Нижня щелепа — рухома кістка нижньої щелепи, що утворює нижню половину обличчя.

Диспное

Диспное (затруднене дихання)

Пояснення терміну: Диспное позначає суб’єктивне відчуття нестачі повітря або труднощі з диханням.

Тахіпное

Тахіпное

Короткий опис:
Прискорені рухи грудної клітки зі збільшеною частотою дихання.

Тахікардія

Тахікардія

Короткий опис:
Підвищена частота серцевих скорочень, часто суб’єктивно відчутна як серцебиття.

Клінічне значення:
Тахікардія виникає під час фізичного навантаження, стресу, тривоги, зневоднення або при серцево-судинних захворюваннях.

Нудота

Нудота

Короткий опис:
Суб’єктивне відчуття нудоти з можливою нудотою з блювотою.

Клінічне значення:
Нудоту можуть викликати захворювання шлунково-кишкового тракту, побічні ефекти ліків, вестибулярні розлади або центральні/вегетативні реакції на тривогу.

Блідість

Блідість

Короткий опис:
Помітне зниження нормального забарвлення шкіри (блідість).

Причини та значення:
Блідість може бути наслідком зниження рівня гемоглобіну (анемія) або периферійного звуження судин через активацію симпатичної нервової системи; також спостерігається при гіповолемії або шоку.

Страх смерті

Страх смерті

Яскраво виражений, гострий страх померти. Уражені особи часто описують інтенсивне відчуття загрози життю та безпорадності; симптом часто супроводжується вегетативними реакціями такими як задишка, пришвидшене дихання, серцебиття, запаморочення, нудота, холодний піт та блідість.

Болючість при натисканні

Болючість при натисканні

Означає локалізований біль, спричинений натисканням пальцем, наприклад на грудну стінку. Така больова чутливість при натисканні може вказувати на запалення реберно‑хрящових з’єднань (костохондрит), але не є специфічною і може виникати й при інших проблемах грудної стінки. У наданому анамнестичному описі однак було чітко зазначено, що болючості при натисканні в області грудної клітки не виявлено.

респіраторний-

Підозра на плеврит або пневмонію

позиційно-залежний

Підозра на перикардит

Кашель

Кашель

Визначення та функція: Кашель — це рефлекторний механізм для видалення секрету, частинок або сторонніх тіл з дихальних шляхів.

Клінічна значущість: Персистуючий або продуктивний кашель може свідчити про респіраторну інфекцію, таку як пневмонія, але не є специфічним. Відсутність кашлю зменшує ймовірність типової симптомної пневмонії, але не виключає її, особливо у літніх або імунокомпрометованих пацієнтів.

Пальпітaції

Пальпітації
Пояснення терміну: Пальпітації описують суб’єктивне сприйняття серцевих скорочень, наприклад як сильне биття, тремтіння або пропуски.

Причини та значення: Причини варіюють від доброякісних екстрасистолій та тривоги до клінічно значущих аритмій, електролітних порушень або ендокринних розладів. Тривалі або часті пальпітації можуть вказувати на аритмію, що потребує лікування.

Емезис

Емезис (заперечено в анамнезі)

Визначення: Емезис позначає активне виверження шлункового вмісту через спастичні скорочення живота та діафрагми.

Орто́пное

Орто́пное

Визначення: Орто́пное позначає початок або погіршення задишки в положенні лежачи порівняно з вертикальним положенням.

Патофізіологія та значення: Орто́пное зазвичай виникає через збільшений венозний повернення та легеневий застій при лівошлуночковій недостатності і вважається показником серцевої декомпенсації. Воно відрізняється від пароксизмальної ночної задишки та інших позиційно-залежних порушень дихання.

Отечність та новий набряк нічного діурезу

Короткий висновок: Периферичні набряки та новий нічний діурез

Оцінка: Одночасна наявність набряків ніг та новоутвореного нічного діурезу насамперед має вказувати на серцеву декомпенсацію, оскільки при серцевій недостатності вночі рідина мобілізується назад у кровообіг. Однак ізольований нічний діурез може бути спричинений доброякісною гіперплазією простати або вечірнім прийомом діуретиків. Доброякісна гіперплазія простати зазвичай не пояснює виражених периферичних набряків, тому за наявності обох симптомів слід також розглядати ниркові або печінкові причини.

Різниця в обхваті між нижніми кінцівками, коагулопатія

Підозри на ТГВ (тромбоз глибоких вен)

Безсоння

Короткий висновок: Безсоння

Опис: Пацієнт повідомляє про труднощі із засинанням та підтриманням сну, які він пов’язує зі стресом у сімейній та робочій сферах. В іншому вегетативний анамнез без відхилень; симптоми обструктивного апное сну були заперечені.

Метеоризм

Короткий висновок: Метеоризм

Опис: Пацієнт скаржиться на підвищене газоутворення і повідомляє про харчову непереносимість, яка особливо після вживання бобових викликає виражений метеоризм. Додатково відзначається втрата апетиту з ненавмисним зниженням маси тіла.

Бобові

Бобові
Приклади та властивості
До бобових належать сочевиця, нут, горох і квасоля. Ці продукти багаті на клітковину та містять специфічні вуглеводи (наприклад олігосахариди), які в чутливих осіб можуть спричиняти підвищене газоутворення.
Клінічний контекст
При харчовій непереносимості після вживання бобових часто виникає здуття живота і метеоризм; це може сприяти втраті апетиту та пов’язаній втраті ваги, якщо хворі обмежують їхнє вживання.

Цукровий діабет 2 типу

Цукровий діабет 2 типу
Основна ознака
Цукровий діабет 2 типу — хронічне метаболічне захворювання, що характеризується насамперед зниженим чутливістю тканин-мішеней до інсуліну (інсулінорезистентністю) та прогресивним порушенням секреції інсуліну з часом.
Відмінність від інших форм
При цукровому діабеті 1 типу відбувається аутоімунне руйнування бета‑клітин, що виробляють інсулін, що призводить до абсолютної недостатності інсуліну. Гестаційний діабет виникає внаслідок гормонально опосередкованої тимчасової інсулінорезистентності під час вагітності.

Ускладнення

Ускладнення, пов’язані з діабетом
Важливі ускладнення
Ретинопатія: Пошкодження сітківки, пов’язане з метаболічним порушенням, яке може погіршувати зір.
Нефропатія: Діабетичне пошкодження нирок із втратою функції нирок і типово ранньою появою альбумінурії.
Нейропатія: Пошкодження периферичних і/або вегетативних нервів із сенсорними дефіцитами, болем або вегетативною дисфункцією.

Доброякісна гіперплазія простати

Визначення:
Доброякісна гіперплазія простати (ДГП) — незлоякісне збільшення простати, що переважно трапляється у літніх чоловіків.

Патофізіологія:
Вікові гормональні зміни відіграють важливу роль; зокрема перетворення тестостерону в дигідротестостерон (DHT) сприяє проліферації клітин простати.

Клінічні ознаки:
Типові скарги стосуються нижніх сечових шляхів: підвищена частота сечовипускання, зменшення струменя сечі, нічне сечовипускання, відчуття залишкової сечі та в тяжких випадках гостре затримання сечі.

Ускладнення:
Якщо не лікувати, може виникнути залишкова сеча, рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, утворення каменів у сечовому міхурі та вторинне ураження нирок.

Варіанти лікування:
Терапія керується симптомами та ступенем тяжкості. Варіанти включають медикаментозне лікування (наприклад альфа‑блокатори або інгібітори 5‑альфа‑редуктази), мініінвазивні процедури, включно з лазерними методиками, та хірургічні втручання, такі як трансуретральна резекція простати (TURP).

Прогноз:
Зазвичай симптоми добре контролюються при адекватній терапії; своєчасне лікування знижує ризик зазначених ускладнень.

Синкопе

Коротке визначення:
Синкопе — це короткочасна, спонтанна втрата свідомості через тимчасове зниження мозкового кровотоку.

Поширені причини:
Рефлекторні тригери (вазовагальна синкопа), зниження кров’яного тиску при вставанні (ортостатична синкопа) та кардіальні причини, такі як аритмії або структурні захворювання (наприклад, стеноз аорти високого ступеня), можуть спричинити синкопу.

Клінічна картина та діагностика:
Обставини перед подією (наприклад, емоційний стрес), супутні симптоми та кардіологічне обстеження важливі для звуження діагностичного кола причин.

Невідкладне лікування:
Якщо підозрюють синкопу, проводять моніторинг та оцінку; за наявності клінічно значущого дефіциту об’єму може знадобитися введення рідини. Подальше специфічне лікування залежить від основної причини.

Бурси́т

Визначення:
Бурсит — це запалення бурси, яка виступає як заповнена рідиною подушка, що зменшує тертя між сухожиллями/м’язами та кістковими виступами.

Локалізація та причини:
Бурсит найчастіше виникає в плечі, лікті, тазостегновому суглобі та коліні й зазвичай спричинений надмірним навантаженням, повторними мікротравмами або рідше інфекційними чи системними запальними процесами.

Симптоми:
Типові знахідки — локальний біль, набряк і обмеження рухливості ураженої ділянки; при підакроміальному бурситі піднімання руки особливо болісне.

Лікування:
Консервативні заходи, такі як корекція активності, фізіотерапія та знеболювально/протизапальні методи, часто ефективні; при стійкій симптоматиці можна розглядати інтервенційні варіанти.

Копрологічне дослідження

Типи тестів:
Для випробувань калу на приховану кров відрізняють імунологічні тести (iFOBT), що специфічно виявляють людський гемоглобін, від гуаякових тестів (gFOBT), які використовувалися раніше.

Мета:
Ці тести служать скринінговими інструментами для раннього виявлення джерел шлунково-кишкових кровотеч і для прийняття рішення про необхідність колоноскопічного обстеження.

Практика скринінгу:
У багатьох програмах дослідження калу починають з певного віку; позитивний тест зазвичай призводить до рекомендації колоноскопії для оцінки та можливого видалення уражень.

колоскопічний

Колоноскопія

Опис: Колоноскопія — це ендоскопічне обстеження товстої кишки, під час якого гнучкий інструмент візуалізує колон і часто термінальну частину клубової кишки. Видимі слизові зміни можна безпосередньо оцінити, брати зразки тканини та відразу видаляти поліпи.

Показання та процедура: Використовується при позитивних скринінгових тестах калу, неясних шлунково-кишкових симптомах або для нагляду. Після нормального результату особам із середнім ризиком часто радять чекати довший інтервал до наступного обстеження.

Поліпи

Аденоми товстої кишки

Визначення та значення: Поліпи — це виступи слизової оболонки в товстій кишці. Багато з них доброякісні, але деякі можуть перероджуватися в злоякісні утворення протягом років, особливо якщо вони великі або мають певні гістологічні характеристики.

Клінічні аспекти: Поліпи часто залишаються безсимптомними; іноді може бути кров у калі або зміни випорожнень. Рекомендована дія зазвичай — ендоскопічне видалення під час колоноскопії для зниження ризику злоякісної трансформації. При ранньому виявленні та лікуванні прогноз зазвичай сприятливий.

Плечова кістка

Плечова кістка (кістка верхньої частини руки)

Анатомія та функція: Плечова кістка — це довга кістка верхньої кінцівки, що з’єднує плече й лікоть. Проксимальні та дистальні суглобові сегменти забезпечують передачу сили та рухливість руки.

Клінічне значення: Переломи плечової кістки можна лікувати консервативно або хірургічно залежно від характеру перелому та обставин. Травми цієї кістки часті при падіннях і впливають на рухливість та функцію руки.

Пластинчаста остеосинтез

Пластинчаста остеосинтез

Процедура: При пластинчастому остеосинтезі металеву пластину фіксують до кістки за допомогою гвинтів, щоб стабілізувати фрагменти перелому та підтримувати правильну репозицію під час загоєння.

Показання та подальше спостереження: Цей хірургічний метод застосовують при певних типах переломів, коли потрібна стабільність і точна репозиція. Можливі ускладнення включають інфекцію, подразнення імплантату, уповільнене зрощення кістки або невдачу остеосинтезу. Деякі імплантати залишаються назавжди, але видалення може розглядатися в окремих випадках за наявності симптомів або ускладнень.

Раміприл

Клас препарату
Інгібітор АПФ.

Ефект
Інгібує ангіотензинперетворювальний фермент, зменшуючи утворення ангіотензину II і спричинюючи вазодилатацію.

Показання
Використовується при гіпертензії та як підтримувальна терапія при хронічній серцевій недостатності.

Важливі ризики та побічні ефекти
Поширені побічні реакції включають запаморочення, головний біль і сухий подразливий кашель. З лабораторних змін можливе підвищення рівня калію. Дуже рідко існує ризик ангіоневротичного набряку.

Метопролол

Клас препарату
Селективний бета‑1 блокатор (бета‑блокатор).

Ефект
Переважно блокує бета‑1 адренорецептори в серці, знижуючи частоту серцевих скорочень і скоротність, тим самим зменшуючи навантаження на серце.

Показання
Застосовується при гіпертензії, стенокардії, контролі частоти при деяких аритміях і часто в довготривалій терапії після інфаркту міокарда, а також при стабільній серцевій недостатності.

Важливі ризики та побічні ефекти
Може спричиняти уповільнення серцевого ритму, низький тиск, втому та зниження фізичної витривалості. У пацієнтів із реактивними захворюваннями дихальних шляхів можливий бронхоспазм; при цукровому діабеті можуть бути замасковані ознаки гіпоглікемії. Різка відміна може викликати симптоми «відскоку».

Гідрохлортіазид

Клас препарату
Тіазидний діуретик.

Ефект
Зменшує реабсорбцію натрію в дистальному канальці нирки, що призводить до підвищеного виведення води та натрію.

Показання
Застосовується для лікування гіпертензії та зменшення накопичення рідини (набряків).

Важливі ризики та побічні ефекти
Поширені ефекти включають електролітні порушення, такі як зниження калію, запаморочення і втому; також можуть виникати шлунково‑кишкові скарги.

Тамсулозин

Група:
Блокатор альфа‑1 адренорецепторів (селективний щодо альфа‑1A рецепторів простати та сечовивідних шляхів).

Механізм дії:
Тамсулозин розслаблює гладку мускулатуру простати та шийки сечового міхура, блокуючи альфа‑1 адренорецептори, покращуючи тим самим потік сечі.

Застосування:
Тамсулозин використовується для полегшення симптомів доброякісної гіперплазії простати, особливо при утрудненому сечовипусканні та відчутті залишкової сечі.

Важливі ризики та зауваження:
Поширені побічні ефекти включають судинні реакції, такі як запаморочення та ортостатична гіпотензія, а також розлади еякуляції. Можливі також закладеність носа та головний біль. Взаємодія з іншими антигіпертензивними препаратами та інгібіторами PDE‑5 може додатково знижувати тиск; тому терапію слід контролювати.

Дутастерид

Група:
Інгібітор 5‑альфа‑редуктази.

Механізм дії:
Дутастерид інгібує фермент 5‑альфа‑редуктазу, який перетворює тестостерон у більш потужний дигідротестостерон (ДГТ); це знижує концентрацію ДГТ у тканині простати.

Показання та ефект:
Дутастерид використовують для лікування доброякісної гіперплазії простати шляхом зменшення об’єму простати та покращення сечових симптомів. Ефект зазвичай розвивається лише через кілька місяців лікування.

Важливі ризики та зауваження:
Можуть виникати сексуальні побічні ефекти, такі як зниження лібідо та еректильна дисфункція, і рідше — зміни молочної залози. Дутастерид впливає на рівні PSA і може ускладнювати їх інтерпретацію. Ліки не можна застосовувати вагітним жінкам і навіть уникати контакту під час вагітності, оскільки може впливати на розвиток статевих органів чоловічого плода.

Lefax

Діюча речовина:
Симетикон (міститься як діюча речовина в продуктах Lefax).

Механізм дії:
Симетикон знижує поверхневий натяг газонаповнених пінистих утворень у шлунково‑кишковому тракті, сприяючи злиттю бульбашок газу, щоб газ можна було легше вивести. Ефект місцевий у ШКТ з незначною системною абсорбцією.

Застосування:
Симетикон використовується для симптоматичного лікування відчуття переповнення, здуття та надмірного газоутворення.

Побічні ефекти та зауваження:
Побічні реакції рідкісні; у поодиноких випадках можливі алергічні реакції. Через місцеву дію системні ефекти малоймовірні.

Пак‑роки

Пак‑роки (pack‑years)

Визначення: Пак‑рік — це одиниця, що використовується для оцінки сукупного впливу тютюну. Вона обчислюється шляхом ділення кількості викурених сигарет на день на 20 і множення на роки куріння.

Значення: Це значення використовується для оцінки ризику захворювань, пов’язаних із курінням.

Приклад у даному випадку: при вживанні близько 10 сигарет на день протягом 20 років, (10/20) × 20 = 10 пачко-років; пацієнт не курить вже три роки.

М’ясний магазин

М’ясний магазин

Загальний опис: М’ясний магазин — це роздрібне підприємство, яке пропонує свіжі м’ясні та ковбасні вироби й переробляє їх на місці.

Типові дії: Продаж м’ясних і ковбасних виробів, забій і подальша переробка м’яса; в деяких закладах також здійснюється забій або додаткові етапи доопрацювання.

Тромбоемболія легеневої артерії

Тромбоемболія легеневої артерії

Визначення й патогенез: Тромбоемболія легеневої артерії — це закупорка легеневої артерії, зазвичай тромбоемболом, який часто походить із глибоких вен ніг.

Фактори ризику: Поширені тригери або передумови включають іммобілізацію, операції, онкологічні захворювання, вагітність та інші фактори, що підвищують тромбофілію (куріння також може підвищувати ризик).

Клінічна картина: Типові симптоми — раптова задишка, плевритичний біль у грудях, підвищена частота серцевих скорочень та дихання; можуть бути кашель або кровохаркання, запаморочення і синкопе; великі емболи призводять до падіння артеріального тиску та порушення гемодинаміки.

Терапія: Лікування переважно ґрунтується на антикоагулянтній терапії; у загрозливих для життя випадках залежно від даних обстеження та стану пацієнта можуть розглядатися тромболізис або інтервенційні/хірургічні методи.

Перикардит

Перикардит

Клінічна картина: При перикардиті часто виникає різкий біль у грудях, який зменшується при нахилі вперед або сидінні і посилюється при лежанні чи глибокому вдиху; температура тіла часто підвищена, але не обов’язково.

Діагностика: Важливу інформацію дають анамнез і фізикальне обстеження; додатково важливими є зміни на ЕКГ (наприклад дифузні підйоми ST з можливими депресіями PR), ехокардіографія й лабораторні показники, пов’язані з запаленням (наприклад CRP, лейкоцити).

Аортальна дисекція

Клінічна картина
Аортальна дисекція зазвичай починається раптовим, дуже сильним болем, який досягає максимуму відразу і часто іррадіює в спину або між лопатками. Можуть супроводжуватися ознаки гемодинамічної нестабільності.
Ключові знахідки
Помітна різниця артеріального тиску між руками або безпульсна кінцівка може вказувати на дисекцію. Зміни на ЕКГ виконуються для диференціації можливого супутнього гострого коронарного синдрому.
Діагностика
Оцінка включає вимірювання артеріального тиску в обох руках, фізикальне обстеження й ЕКГ, а також лабораторні параметри (наприклад D‑Димер як допоміжний, але не виключний тест). Рішення приймає візуалізація: КТ-ангіографія аорти часто є первинним методом; альтернативно можна застосувати МРТ або трансезофагеальну ехокардіографію.

Тромбоемболія легеневої артерії

Визначення та етіологія
Тромбоемболія легеневої артерії виникає через гостру оклюзію легеневої артерії, зазвичай тромботичним емболом із глибоких вен ніг. Фактори ризику включають іммобілізацію, нещодавні операції, злоякісні новоутворення та інші тромбофілічні стани.
Клінічна картина
Типові симптоми — раптово виникла задишка, плевритичний біль у грудях і іноді кашель або кровохаркання. Тяжкі випадки можуть супроводжуватися кардіопульмональною нестабільністю.
Діагностика
Клінічна оцінка ризику (наприклад шкала Веллса) разом із визначенням D‑Димера служить початковою оцінкою. Метод візуалізації вибору для підтвердження діагнозу — КТ-ангиографія легень; ехокардіографія та газовий аналіз крові можуть надати додаткову інформацію про гемодинамічне навантаження.

Артеріальний тиск

Прилад та застосування
Для неінвазивного вимірювання артеріального тиску зазвичай використовують надувний манжет, механізм для надування й індикатор тиску (манометр); для ручного вимірювання аускультація доповнюється стетоскопом. Існують також повністю автоматичні системи, які визначають тиск електронно.
Значення в процесі обстеження
Вимірювання артеріального тиску — базовий показник життєвих функцій і рутинно фіксується разом із частотою серцевих скорочень, частотою дихання, сатурацією кисню та температурою.

Частота дихання

Термін і вимірювання
Частота дихання вказує кількість вдихів за хвилину і є базовим показником життєвої функції.

Клінічна класифікація
У дорослих нормальна частота дихання приблизно між 12 і 20 вдихами за хвилину. Прискорене дихання (тахіпное) починається понад приблизно 20/хв, уповільнене дихання (брадіпное) — при значеннях нижче приблизно 12/хв.

Примітка щодо вимірювання
Частоту слід фіксувати у стані спокою та протягом визначеного періоду, оскільки активність і стрес можуть впливати на показники.

Сатурація кисню

Метод вимірювання
Периферичну сатурацію кисню (SpO2) вимірюють неінвазивно пульсоксиметром, зазвичай на пальці, мочці вуха або пальці ноги.

Інформативність та обмеження
Пристрій оцінює частку гемоглобіну, зв’язаного з киснем. Вимірювання можуть спотворюватися через погану перфузію, артефакти руху, лак для нігтів або певні гази; тому інтерпретація повинна здійснюватися в клінічному контексті.

Температура

Місця вимірювання та порівняння
Ректальна температура найбільш точно відображає внутрішню температуру тіла і часто вважається еталоном. Оральні (ротові) вимірювання зазвичай трохи нижчі за ректальні; типово вважають, що оральні значення приблизно на 0,3–0,5 °C нижчі. Пахвові вимірювання зазвичай ще нижчі, часто приблизно на 0,5 °C порівняно з ректальною температурою.

Практична примітка
Техніка вимірювання, стан пацієнта та прилад впливають на значення; тому для динамічного спостереження слід використовувати один і той самий метод вимірювання.

Обряк

Визначення
Ямковий набряк — це скупчення інтерстиціальної рідини, при якому тиск залишає тимчасове втиснення.

Клінічне значення
Ямковий набряк часто свідчить про системний надлишок рідини. Можливі причини включають зниження серцевої функції або ниркову недостатність; також можуть бути захворювання печінки та інші причини. Не кожен набряк є ямковим, тому точна характеристика має клінічне значення.

Блідість

Блідість — значення при огляді

При зовнішньому огляді помітна блідість шкіри або слизових оболонок. Блідість може вказувати на зменшену кількість еритроцитів (анемію) або на знижену перфузію шкіри, наприклад через низький серцевий викид або периферичний вазоконстрикцію. Спостереження слід оцінювати в контексті життєвих показників і інших знахідок.

Набухання яремних вен

Набухання яремних вен — клінічне значення

Видима вираженість вен шиї свідчить про підвищення центрального венозного тиску. Виражене набухання яремних вен може спостерігатися при правошлуночковій недостатності або інших станах із застійним венозним поверненням і дає важливі підказки щодо об’єму та стану серцевої функції.

перкусований

Перкусія — метод обстеження та інтерпретація

Перкусія — діагностичний простукувальний тест, при якому на поверхню тіла кладуть плікcиметр у формі пальця і коротко постукують по ньому іншим пальцем (плектром) для отримання звуків. За отриманими звуками (наприклад резонансний, тимпанітний або тупий) можна робити висновки про співвідношення повітря, рідини чи тканини; тупий звук може вказувати на накопичення рідини або щільну тканину.

Ознаки набухання яремних вен

Огляд на наявність набухання яремних вен: тулуб піднімають на 30–45°, голову злегка повертають у протилежний бік. При бічному освітленні оцінюють пульсації правої внутрішньої яремної вени. Якщо її найбільш висока видима точка лежить більш ніж на 3–4 см вертикально вище відстані до сternal angle (кут стернума), це вказує на підвищення правошлуночкового тиску. Венозний пульс зазвичай не пальпується і змінюється з диханням та позицією тіла. Набухання яремних вен може, наприклад, свідчити про правошлуночкову недостатність або перевантаження об’ємом.

гепатояремний

Гепатояремний рефлюкс
Тест виконують шляхом постійного натиснення на праву верхню ділянку живота під час спостереження за венами шиї. Якщо яремний венозний тиск залишається підвищеним протягом тривалого періоду (класично приблизно >10 секунд), вважають тест позитивним. Позитивний гепатояремний рефлюкс вказує на порушення функції правого серця і може спостерігатися при правошлуночковій недостатності.

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз крові
Малий аналіз крові проводять для виявлення наявності анемії або інших релевантних змін кількості клітин крові. Ця інформація може впливати на діагностику та подальше ведення при підозрі на гострий коронарний синдром.

Електроліти

Електроліти
Визначення електролітів (наприклад натрій, калій) служить для оцінки електролітного балансу. Порушення електролітів можуть бути наслідком основних захворювань та впливатися антигіпертензивними препаратами й важливі для терапевтичних рішень у серцево-судинних хворобах.

Ліпідний профіль

Ліпідний профіль
Ліпідний профіль зазвичай включає визначення загального холестерину, холестерину ЛПНЩ, холестерину ЛПВЩ і тригліцеридів. Ці значення використовуються для оцінки серцево-судинного ризику та планування первинних або вторинних профілактичних заходів.

Тропонін

Короткий опис
Тропоніни — це серцеві структурні білки, підвищення їх концентрації в крові вказує на ушкодження серцевого м’яза.
Клінічне значення
При гострому коронарному синдромі визначення тропоніну є центральним для діагностики; сучасні лабораторні тести на тропонін‑I часто надають перевагу для раннього виявлення ураження міокарда.
Обмеження
Певні коморбідності, зокрема хронічна ниркова недостатність, можуть змінювати серійні значення тропоніну і ускладнювати інтерпретацію.

КК-МВ

Короткий опис
CK‑MB — це ізоформа креатинкінази, яка міститься в серцевому м’язі.
Клінічне значення
Визначення CK‑MB може бути корисним для виявлення рецидиву інфаркту міокарда, оскільки його концентрації мають відмінну часову динаміку порівняно з тропоніном.
Обмеження
CK‑MB менш специфічний ніж тропонін і може впливатися пошкодженням скелетних м’язів.

B-тип

Короткий опис
B‑тип натрійуретичного пептиду (BNP) — це гормональний маркер, який вивільняється у відповідь на тискове або об’ємне перевантаження шлуночків.
Клінічне значення
Підвищені концентрації BNP вказують на навантаження на серце або серцеву недостатність і підтримують оцінку функції серця.
Обмеження
Значення BNP також можуть змінюватися під впливом інших захворювань, таких як ниркова недостатність або легеневі розлади, і повинні інтерпретуватися в клінічному контексті.

легеневий застій

Визначення
Легеневий застій означає переважання підвищеного гідростатичного тиску в легеневих судинах із відповідним накопиченням рідини в судинному руслі та інтерстиції.
Причини та знахідки
Поширеною причиною є лівошлуночкова недостатність із зворотним підвищенням тиску в легеневих венах; рентгенологічно часто виявляють посилені васкулярні малюнки, перихілярну судинну конгестію та, за наявності, інтерстиціальний або альвеолярний легеневий набряк.
Клінічна значущість
Легеневий застій є ознакою декомпенсації серця і вимагає оцінки та належної терапії функції серця.

Фракція викиду

Фракція викиду

Фракція викиду (EF) вказує на відсоток об’єму крові, який викидається з лівого шлуночка при кожному скороченні. Це ключовий параметр для оцінки систолічної насосної функції серця і часто визначається трансторакальною ехокардіографією. Знижена EF свідчить про порушення викиду лівого шлуночка, тоді як нормальна EF не виключає інших форм серцевої дисфункції.

Зниження маси тіла

Зниження маси тіла

Зниження маси тіла може бути терапевтично корисним. Важливими заходами є адаптована збалансована дієта та поведінкові зміни для стійкого зниження ваги. Реалізацію слід планувати індивідуально та здійснювати під контролем лікаря або фахівця з харчування.

Споживання солі

Споживання солі

Зменшення вживання солі часто входить до заходів для профілактики й лікування серцево‑судинних захворювань. Важливим є усвідомлення прихованої солі в перероблених продуктах, таких як хліб, холодні м’ясні вироби, сири чи напівфабрикати. Практично корисні заходи включають вибір свіжих неперероблених продуктів і читання етикеток для зниження споживання.

Ацетилсаліцилова кислота

Ацетилсаліцилова кислота (ASA)
Група: Нестероїдний протизапальний препарат з властивостями інгібування агрегації тромбоцитів.
Дія: Інгібує ферменти циклооксигенази, тим самим знижуючи синтез простагландинів; крім того, незворотне інгібування COX у тромбоцитах призводить до тривалого порушення агрегації тромбоцитів.
Застосування: Анальгетик, жарознижувальний і протизапальний; низькі дози використовують для вторинної профілактики серцево‑судинних подій з метою зниження тромботичних ускладнень.
Важливі ризики: Часті побічні ефекти — шлунково‑кишкові скарги до виразок, підвищена кровоточивість; можливі також гіперчутливі реакції.

Клопідогрель

Клопідогрель
Група: Антагоніст рецептора P2Y12 (тієнопіридин) для інгібування агрегації тромбоцитів.
Дія: Незворотна блокада тромбоцитарного рецептора P2Y12 для ADP, тим самим знижує ADP‑опосередковану агрегацію.
Застосування: Складова подвійної антитромбоцитарної терапії після гострого коронарного синдрому і/або черезшкірного коронарного втручання; зазвичай застосовують навантажувальну дозу, за якою слідує щоденна підтримуюча доза.
Важливі ризики: Підвищений ризик кровотеч, рідкісні гематологічні побічні ефекти; клінічна ефективність може змінюватися під впливом фармакогенетичних факторів та взаємодій (наприклад інгібітори CYP2C19).

Гепарин

Гепарин
Група: Антикоагулянт; поділяється на нефракціонований гепарин (UFH) та низькомолекулярні гепарини (LMWH).
Дія: Посилює дію антитромбіну III, що призводить до інгібування тромбіну (фактор IIa) і фактора Xa (при LMWH переважно інгібується фактор Xa).
Застосування: Використовується для профілактики й лікування тромбоемболічних ускладнень; доступні різні препарати та шляхи введення.
Важливі ризики: Ризик кровотечі та як релевантне ускладнення — гепарин‑індукована тромбоцитопенія (HIT). Зауваження: еноксапарин — це низькомолекулярний гепарин; фондопаринукс не є гепарином, а синтетичним пентасахаридом‑антагоністом Xa і використовується як альтернативний антикоагулянт.

Фібриноліз

Визначення та мета:
Фібриноліз — це фармакологічне сприяння руйнуванню фібрину з метою розчинення кров’яних згустків. У клінічній практиці для цього використовують рекомбінантні активатори плазміногену, такі як альтеплаза та тенектеплаза.

Механізм дії:
Ці засоби прискорюють перетворення неактивного плазміногену в активний плазмін. Плазмін розщеплює фібринові волокна в тромбі, що дозволяє відновити просвіт судини.

Аспект застосування:
При гострій оклюзії судини (наприклад STEMI) фібринолітична терапія є варіантом лікування, коли своєчасне черезшкірне коронарне втручання недоступне; рішення про терапію лізису має прийматися швидко у рекомендованих часових межах.

Серйозні ризики:
Найпоширенішим і клінічно важливим ускладненням є кровотеча всіх ступенів, особливо шлунково‑кишкова кровотеча та внутрішньочерепний крововилив, які можуть загрожувати життю. Індивідуальний ризик кровотечі необхідно зважувати перед застосуванням.

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Scroll to Top