Анамнез

Пан Фред Гох, 54 роки, звертається на огляд стану здоров’я за рекомендацією колеги. Наразі він без симптомів. Запаморочення, головні болі та задишка заперечуються. Домашні виміри артеріального тиску не проводяться. Конкретні попередні значення тиску в анамнезі відсутні.

Пацієнт виконує переважно сидячу офісну роботу і повідомляє про незначну фізичну активність. Його раціон часто складається з готових страв і продуктів із високим вмістом солі при низькому споживанні фруктів. При зрості 1.78 м і вазі 98 кг ІМТ становить 30.9 кг/м², що відповідає ожирінню І ступеня.

Сімейний анамнез позитивний щодо артеріальної гіпертензії: батько тривалий час отримує антигіпертензивну терапію, сестра — з 52 років. У батька стався транзиторний цереброваскулярний епізод у 57 років без залишкових дефіцитів; точний діагноз невідомий.

Немає даних про виражений храп, спостережувані нічні паузи дихання або підвищену денну сонливість. Відома хвороба нирок, видимі зміни сечі та набряки на ногах заперечуються. Також немає пароксизмальних серцебиття з вираженим потовиділенням.

Не приймає регулярних медикаментів. При необхідності інколи приймає ліки від застуди чи головного болю.

Нікотиновий стаж близько півпачки щодня протягом 20 років, що відповідає приблизно 10 пак-річ. Споживання алкоголю дві-три рази на тиждень — по одній склянці пива.

Підозрюваний діагноз

Якщо на повторних вимірах виявляються підвищені значення артеріального тиску: підозра на первинну артеріальну гіпертензію.

Сімейне навантаження, ожиріння, фізична неактивність та, ймовірно, підвищене споживання солі підтверджують цю класифікацію. Без документованих вимірювань тиску діагноз гіпертензії поки що не встановлено.

Диференційні діагнози

1. «Білий халат» гіпертензія: якщо виявляються підвищені показники в клініці, слід перевірити, чи нормотензивні значення реєструються поза клінікою.

2. Вторинна гіпертензія при первинному гіперальдостеронізмі: з’ясовується особливо при вираженій гіпертензії, гіпокаліємії або недостатньому контролі тиску. Нормальний калій не виключає захворювання.

Фізичне обстеження

• Стандартизоване вимірювання артеріального тиску після принаймні п’яти хвилин відпочинку з манжетою відповідного розміру на плечі; початкове вимірювання на обох руках.
• Визначення частоти серцевих скорочень та ритму пульсу.
• Реєстрація ІМТ та окружності талії.
• Аускультація серця і легенів, а також живота на предмет шуків (bruits): зазвичай без особливостей, якщо немає супутніх чи наслідкових захворювань.
• Огляд периферичних пульсів та на наявність набряків: зазвичай без особливостей. При наявних серцевих аритміях пульс може бути нерегулярним.
• Орієнтовне неврологічне обстеження: зазвичай без особливостей, якщо відсутні неврологічні дефіцити.
• Огляд сітківки за допомогою офтальмоскопії.

Подальша тактика

Діагностика артеріального тиску: при першому вимірюванні в клініці тиск 162/98 мм рт.ст. Після п’ятихвилинного відпочинку — 158/96 мм рт.ст., при наступному вимірюванні — 156/94 мм рт.ст. Наступне 24-годинне моніторування показало середнє за 24 години 143/87 мм рт.ст., денне середнє 148/91 мм рт.ст. і нічне середнє 133/79 мм рт.ст.

Лабораторія та сеча при підтвердженій гіпертензії: загальний аналіз крові, натрій, калій, креатинін з eGFR, TSH, ліпідний профіль і глюкоза плазми натще, за потреби HbA1c. Додатково тест-смужка сечі та відношення альбумін/креатинін для виявлення можливого ураження нирок.

ЕКГ: 12-канальна ЕКГ у спокої для виявлення ознак гіпертрофії лівого шлуночка, аритмій або ішемічної хвороби серця.

Інструментальні дослідження: Ехокардіографія при аномальній ЕКГ, серцевих шумів або підозрі на структурне захворювання серця. Сонографія нирок при патологічних показниках нирок, аномаліях сечі або інших підозрах на ниркову причину.

Рентген грудної клітки: наразі не показаний

Анамнез

Пані Ана Меркель, 63 роки, перебуває на стаціонарному лікуванні після лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холециститу. До операції були кілька годин болю в правому верхньому квадранті живота, що іррадіював у спину та праве плече, супроводжувався нудотою, блюванням і лихоманкою. Скарги виникли після жирної їжі. Раніше були подібні, але менш виражені післяхарчові скарги. Жовтяниця, темна сеча та знебарвлений стілець заперечуються. За пацієнткою післяопераційний перебіг поки що без ускладнень.

Під час стаціонарного перебування повторні значення артеріального тиску близько 160/95 мм рт.ст. привертають увагу. Раніше в оглядах у лікаря загальної практики також інколи знаходили підвищені значення, які пацієнтка пояснювала хвилюванням. Подальша діагностика гіпертензії досі не проводилась.

Наразі вона без скарг. Запаморочення, головні болі і задишка заперечуються.

При вазі 85 кг і зрості 1.65 м ІМТ становить 31.2 кг/м², що відповідає ожирінню І ступеня. Наявна фізична неактивність.

Сімейний анамнез позитивний щодо артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та дисліпідемії у матері, яка померла від серцевого захворювання.

Спостережувані нічні паузи дихання і відома хвороба нирок заперечуються. Через гонартроз пацієнтка приймає напроксен приблизно три рази на тиждень, особливо при фізичному навантаженні. Дозування потрібно уточнити.

Пацієнтка не палить і повідомляє про низьке вживання алкоголю.

Підозрюваний діагноз

Раніше не діагностована первинна артеріальна гіпертензія, можливо посилена регулярним вживанням НПЗП.

Аргументи на користь наявної гіпертензії — попередні підвищені показники в кабінеті, сімейний анамнез, ожиріння і відсутність активності. Діагноз слід підтвердити поза гострою периопераційною ситуацією.

Диференційні діагнози

1. Ситуаційне або післяопераційне підвищення тиску: наприклад через біль, стрес або зміни об’єму рідини.

2. Лікарсько-індукована гіпертензія від напроксену: як самостійна причина або як фактор, що підсилює наявну гіпертензію.

Фізичне обстеження

Слід виконати наступні обстеження; специфічні знахідки ще не доступні:

• Артеріальний тиск і пульс: стандартизовані повторні вимірювання у стані спокою з відповідною манжетою, спочатку на обох руках; зафіксувати частоту серцевих скорочень і ритм пульсу.

• Загальний стан: визначити температуру, насичення киснем і поточну інтенсивність болю.

• Серце та легені: аускультація на наявність серцевих шумів, порушень ритму та ознак легеневої конгестії.

• Об’ємний статус: оглянути на наявність периферичних набряків та ознак зневоднення або перевантаження рідиною.

• Черевна порожнина: післяопераційний огляд включно із оглядом рани; аускультація кишечника при клінічній необхідності.

• Судинний стан і неврологія: периферичні пульси та скринінговий неврологічний статус.

• Огляд сітківки за допомогою офтальмоскопії (фондоскопія).

Подальше ведення

Після повторно підвищених значень артеріального тиску при стандартизованих вимірюваннях у стані спокою виконується добове амбулаторне моніторування артеріального тиску на третій день госпіталізації, після клінічної стабілізації та за адекватного знеболення. Воно показує середнє за 24 години 148/89 мм рт.ст., денне середнє 153/93 мм рт.ст. і нічне середнє 138/81 мм рт.ст. Отже, підвищені значення тиску наявні також поза окремими вимірюваннями в спокої, що відповідає стійкій артеріальній гіпертензії.

Лабораторія та сеча: брати до уваги доступні стаціонарні результати. Загальний аналіз крові, натрій, калій, креатинін з eGFR, TSH, ліпідограма та глюкоза натще, можливо HbA1c. Додатково тест-смужка сечі та відношення альбумін/креатинін. Післяопераційні відхилення слід контролювати в динаміці за показаннями.

ЕКГ: 12-канальна ЕКГ у спокої для виявлення можливих наслідків для серця та супутніх захворювань.

Візуалізація: Ехокардіографія при аномальній ЕКГ, серцевому шумі або підозрі на серцеву недостатність. Ультразвукове дослідження нирок при порушеній функції нирок, патологічних знаходженнях в сечі або інших підказках ниркової причини. Рентгенографія органів грудної клітки рутинно не потрібна лише через підвищений артеріальний тиск.

Анамнез прийому медикаментів: зафіксувати дозу і тривалість прийому напроксену, а також інших препаратів, що підвищують тиск. Переглянути знеболювальну терапію з метою підбору придатної альтернативи; також врахувати периопераційні препарати та введення рідин.

Анамнез

Пан Крістоф Кох, 49 років, скаржиться на декілька місяців вираженої сонливості вдень, проблеми з концентрацією та ранкові головні болі. Незважаючи на сон 7–8 годин, сон не відновлювальний. Він мимоволі засинає під час перегляду телевізора. Вживання кави тимчасово покращує стан.

За повідомленням дружини, спостерігається виражений хропіння, повторні нічні паузи в диханні та подальші задишки/запихання. Сам пацієнт ці нічні пробудження не відчуває.

Зростом 1,80 м і вагою 117 кг ІМТ становить 36,1 кг/м², що відповідає ожирінню II ступеня. За останні роки відбулося значне збільшення маси тіла при калорійній дієті, великих порціях, частих перекусах і низькій фізичній активності.

Відомий артеріальний тиск. Незважаючи на регулярний прийом Amlodipine 5 mg зранку і hydrochlorothiazide 12.5 mg зранку, значення тиску часто становлять близько 160/95 мм рт.ст.

Додатково є мігрень, яка протягом трьох місяців профілактично лікується Propranolol 40 mg двічі на день. Наразі легкі мігренозні напади трапляються приблизно раз на два місяці.

Зміни в сечі, пароксизмальні серцебиття з потовиділенням, зорова симптоматика, набряки ніг та шкірні зміни на ногах заперечуються.

Пацієнт не палить тютюну. Він повідомляє про щоденне вживання одного келиха вина та вживання канабісу з суб’єктивним підвищенням апетиту. Частота, кількість та форма споживання канабісу мають бути додатково з’ясовані.

Підозрюваний діагноз

Обструктивний синдром апное сну як кофактор недостатньо контрольованої артеріальної гіпертензії.

Цьому сприяють виражене хропіння, зовні спостережувані паузи в диханні, не відновлювальний сон, денна сонливість та ожиріння.

Резистентна до лікування гіпертензія ще не встановлена, оскільки відсутня вичерпна відповідна трьома препаратами антигіпертензивна терапія згідно рекомендацій. До того ж раніше нелікований обструктивний синдром апное сну є значним фактором, що підвищує тиск.

Фізикальне обстеження

Заплановані наступні обстеження; конкретні знахідки ще недоступні:

• Життєві параметри: стандартизоване вимірювання артеріального тиску, спочатку на обох руках, частота серцевих скорочень, ритм пульсу та насичення киснем у стані неспання.

• Антропометрія: ІМТ, окружність талії та окружність шиї.

• Верхні дихальні шляхи: огляд порожнини рота та ротоглотки на наявність збільшених мигдаликів, великої основи язика або інших анатомічних звужень; оцінка носового дихання.

• Серце та легені: аускультація на наявність порушень ритму, серцевих шумів та патологій легень.

• Об’ємний статус: оглянути на наявність периферичних набряків та інших ознак серцевої недостатності.

• Щитоподібна залоза: огляд та пальпація при підозрі на захворювання щитоподібної залози.

• Огляд сітківки за допомогою офтальмоскопії (фондоскопія).

Подальше ведення

Діагностика артеріального тиску

• При першому стандартизованому вимірюванні в кабінеті артеріальний тиск становив 154/98 мм рт.ст. Подальші вимірювання у спокої дали 160/96 мм рт.ст. і 158/94 мм рт.ст.

Діагностика сомнологічна

• Додати структурований анамнез сну, включно з оцінкою схильності заснути за кермом. (Застосувати шкалу денної сонливості Epworth для оцінки сонливості вдень і, за потреби, опитувальник STOP‑Bang для оцінки ризику.)
• За високої клінічної ймовірності проводиться амбулаторна кардіореспіраторна поліграфія. За незрозумілими або негативними результатами при збереженій підозрі та релевантних коморбідностях показана полісомнографія в сомнологічній лабораторії.
• Полісомнографія показує індекс апное–гіпопное 34 події на годину з переважно обструктивними подіями та повторними десатураціями кисню. Це відповідає тяжкому обструктивному синдрому апное сну.

Лабораторія та сеча

• Загальний аналіз крові, натрій, калій, креатинін з eGFR, TSH, ліпідограма та глюкоза натще, можливо HbA1c. Додатково тест-смужка сечі та відношення альбумін/креатинін. Подальші дослідження вторинних причин гіпертензії залежать від результатів.

ЕКГ та візуалізація

• 12-канальна ЕКГ у спокої для оцінки частоти серцевих скорочень, ритму та можливого гіпертензивного ураження серця. Ехокардіографія при аномальній ЕКГ, серцевому шумі або підозрі на структурне ураження серця. Рутинна рентгенографія органів грудної клітки не потрібна.

Анамнез прийому ліків та речовин

• Перевірити прийом, переносимість та дозування препаратів. З’ясувати часовий зв’язок між початком втоми та початком терапії propranolol. Зафіксувати вживання канабісу та алкоголю з огляду на їхній внесок у втому та якість сну.

Терапія

• Після підтвердження тяжкого обструктивного синдрому апное сну пацієнту розпочато нічну терапію CPAP та індивідуально підібрано її параметри в сомнологічній лабораторії. Додатково проведено консультування щодо зниження маси тіла, регулярної фізичної активності та уникнення вечірнього вживання алкоголю та канабісу. Антигіпертензивну терапію переглянуто та відкориговано. Заплановано сомнологічне спостереження та повторні вимірювання артеріального тиску.

Анамнез

Пан Вальтер Бергер, 71 рік, звернувся зі скаргами на декілька місяців поступового недостатнього контролю артеріальної гіпертензії. Під час прийому Amlodipine 5 mg зранку та hydrochlorothiazide 12.5 mg зранку раніше, за словами пацієнта, тиск добре контролювався. Тим часом вимірюються значення до приблизно 180/100 мм рт.ст. Пацієнт повідомляє про регулярний прийом ліків за рецептом. Харчування і спосіб життя не змінилися.

Після додаткового призначення Ramipril 2.5 mg зранку приблизно через два тижні було виявлено значне підвищення креатиніну. Конкретні базові та контрольні значення ще недоступні. Контроль артеріального тиску залишився недостатнім.

Судинні супутні захворювання включають ішемічну хворобу серця з історією імплантації стента. Біль у литкових м’язах при навантаженні після приблизно 200 метрів ходьби з покращенням після короткого відпочинку додатково вказує на облітеруючий захворювання артерій нижніх кінцівок із переміжною кульгавістю.

Шлунково-кишкові втрати рідини та зниження споживання рідини заперечуються. Немає анамнезу прийому НПЗП або інших недавно початих препаратів чи дієтичних добавок.

Макроскопічна гематорея, помітно піниста сеча, дизурія, боль у боці та набряки ніг заперечуються. Наразі немає болю в грудях, задишки, порушень зору або виражених головних болів.

Анамнестично відсутні типові вказівки на гіперкортицизм, гіпертиреоз, феохромоцитому або обструктивний синдром апное сну. Однак відсутність симптомів сама по собі не виключає цих причин.

За вагою 84 кг і зростом 1,76 м ІМТ становить 27,1 кг/м², що відповідає надлишковій масі тіла. Згідно з наданим історією паління, колишнє вживання нікотину становило приблизно 15 пачко-років, припинено три роки тому. Вживання алкоголю незначне.

Підозрюваний діагноз

Підозра на реноваскулярну гіпертензію через атеросклеротичний стеноз ниркової артерії з можливою гемодинамічно зумовленою декомпенсацією функції нирок після початку терапії інгібіторами АПФ.

Підозра виникає через погіршення раніше стабільної гіпертензії, судинні коморбідності та підвищення креатиніну після початку ramipril. Зокрема слід розглянути двобічний значний стеноз або стеноз у функціонально єдиній нирці.

При однобічному стенозі і здоровій контрлатеральній нирці фільтраційна здатність ураженої нирки також може знизитися. Однак інша нирка часто компенсує, тому сироватковий креатинін підвищується мало.

Два диференційні діагнози

1. Ренопаренхіматозна гіпертензія: наприклад при раніше невизнаній хронічній хворобі нирок, включно з гіпертензивним або атеросклеротичним ураженням нирок.

2. Недостатньо пролікована первинна гіпертензія з додатковим гемодинамічним погіршенням функції нирок під Ramipril: Попередня антигіпертензивна терапія не була вичерпана. Підйом креатиніну на фоні інгібіторів АПФ сам по собі не доводить наявності стенозу ниркової артерії.

Фізикальне обстеження

Заплановано наступні обстеження; на даний момент спеціфічних даних немає:

• Життєві показники: повторні стандартизовані вимірювання артеріального тиску, спочатку в обох руках, частота серцевих скорочень та ритм пульсу.

• Об’ємний статус: обстеження на наявність дегідратації, периферичних набряків та набухання яремних вен.

• Серце і легені: аускультація на гайки серця, порушення ритму та ознаки легеневої конгестії.

• Живіт: аускультація на систолічні шуми над нирковими артеріями. Відсутність шуму не виключає стенозу.

• Периферичний судинний статус: двобічна пальпація пульсу на стегнових, підколінних та стопних артеріях; оцінка температури шкіри, забарвлення шкіри, трофічних змін та ран.

• Неврологія: орієнтовне обстеження на вогнищеві дефіцити.

• Огляд сітківки за допомогою офтальмоскопії (огляд очного дна).

Подальша тактика

Терміновість і функція нирок

• Своєчасний контроль креатиніну та калію та отримання попередніх результатів. Обсяг і динаміка підвищення креатиніну визначають подальші дії. У разі швидкого погіршення, значущої гіперкаліємії, олігурії або ознак серцевої декомпенсації потрібна невідкладна госпіталізація для оцінки.

Огляд медикаментів

• Раміприл у разі значущого гострого погіршення функції нирок спочатку має оглянути лікар і, можливо, тимчасово призупинити прийом. Паралельно оцінити об’ємний статус, діуретичну терапію та можливі взаємодії. Не підвищувати дозу без з’ясування причин погіршення функції нирок.

Лабораторія та сеча

• Креатинін, сечовина, натрій, калій і за потреби бікарбонат або венозний газовий аналіз крові. При швидких змінах креатиніну розрахований eGFR має обмежену інформативність.
• Додатково загальний кров’яний аналіз, TSH, ліпідний профіль та глюкоза натще, за потреби HbA1c. Загальний аналіз сечі, коефіцієнт альбумін/креатинін і при відхиленнях — осад сечі для пошуку ренопаренхіматозної причини.

Ниркова та судинна візуалізація

• Спочатку ультразвукове дослідження нирок з дуплексною ультрасонографією ниркових артерій. Оцінюють розмір нирок, бічні відмінності, паренхіму, відтік сечі та ознаки гемодинамічно значущих стенозів.
• За неясних результатів і зберігаючоюся підозрою проводять КТ- або МР- ангіографію після індивідуальної оцінки функції нирок, ризиків контрасту і діагностичної користі. Катетерна ангіографія розглядається насамперед, коли планується втручання.

ЕКГ та подальша кардіоваскулярна діагностика

• 12-відведенна ЕКГ у спокої для оцінки ритму, можливих наслідків електролітних порушень та кардіальних коморбідностей. Ехокардіографія при клінічних або електрокардіографічних відхиленнях або підозрі на серцеву недостатність.
• Для з’ясування кульгавості визначають гомілково-плечовий індекс, за потреби доповнений артеріальною дуплекс-ультрасонографією нижніх кінцівок. Рентгенографія органів грудної клітки виконується лише за відповідною клінічною показаністю, наприклад при підозрі на легеневу конгестію.

Терапія

• Подальша судинна діагностика підтвердила гемодинамічно значущий двобічний стеноз ниркових артерій. Через прогресуюче погіршення функції нирок та недостатній контроль артеріального тиску міждисциплінарно визначили показання до реваскуляризації. Це супроводжувалось транслюмінальною ангіопластикою з імплантацією стента. Антигіпертензивну терапію скоригували; функцію нирок, калій та артеріальний тиск контролювали в тісному режимі.

Анамнез

Пані Сабіна Гоффман, 58 років, звернулася через багаторазово підвищені вимірювання артеріального тиску вдома. Кілька вимірювань пристроєм її батьків показали середньо близько 160/95 мм рт.ст. Поки що не перевірялися валідація приладу, розмір манжети та техніка вимірювання.

Іноді відчувається легкий тиск у голові. Грудний біль, задишка та порушення зору заперечуються.

Через болі в коліні пацієнтка вже близько шести тижнів майже щодня приймала ібупрофен 600 мг вранці й увечері, тобто 1 200 мг на добу. Спочатку вона не вважала цей прийом регулярним прийомом ліків.

Крім того повідомляє про інтенсивне вживання лакриці протягом кількох місяців, майже щодня великий пакет. Точна кількість і вміст гліциризину невідомі. Вона також приймає трав’яну дієтичну добавку, що містить вісім трав; склад, дозування та тривалість прийому ще потрібно з’ясувати.

Відомі захворювання нирок та видимі зміни сечі заперечуються. За зовнішніми даними не спостерігали нічних пауз у диханні. Пароксизмальні серцебиття чи виражені епізоди потовиділення не повідомляються. У сімейному анамнезі — артеріальна гіпертензія, що виникає лише в старшому віці.

За маси тіла 72 кг і зросту 1,67 м ІМТ становить 25,8 кг/м², що відповідає незначній надмірній масі тіла. Пацієнтка не палить, іноді п’є келих вина на вихідних.

Підозрюваний діагноз

Підозрювана медикаментозно- і субстанцельно-індукована артеріальна гіпертензія через регулярний прийом НПЗП і інтенсивне вживання лакриці.

Ібупрофен може сприяти затримці натрію та води через інгібування ниркових простагландинів. Гліциризин із лакриці може спричинити псевдогіперальдостеронізм. Це може призвести до гіпертензії, гіпокаліємії та метаболічного алкалозу; рівні реніну та альдостерону зазвичай пригнічені.

Додатковий внесок трав’яної підготовки можна оцінити лише після перегляду її інгредієнтів.

Диференційні діагнози

1. Первинна артеріальна гіпертензія: Наявна або новоутворена первинна гіпертензія може існувати незалежно від названих тригерів і загострюватися ними.

2. Первинний гіперальдостеронізм: Слід враховувати особливо, якщо документована гіпокаліємія. На відміну від лакрично-індукованого псевдогіперальдостеронізму має місце недоречне підвищення секреції альдостерону при пригніченому реніні.

Фізикальне обстеження

Слід виконати такі обстеження; специфічні знахідки поки що відсутні:

• Артеріальний тиск і пульс: стандартизовані повторні вимірювання в спокої з відповідною манжетою, спочатку на обох руках; частота серцевих скорочень і ритм пульсу.

• Об’ємний статус: огляд на предмет периферичних набряків та інших ознак затримки рідини.

• Серце і легені: аускультація на предмет порушень ритму, серцевих шумів та ознак легеневого застою.

• М’язова система: тестування на м’язову слабкість як можливий прояв значної гіпокаліємії.

• Судинний статус і неврологія: периферичні пульси та орієнтовне неврологічне обстеження.

• Огляд сітківки за допомогою офтальмоскопії.

Подальша тактика

Діагностика артеріального тиску

• Перевірка приладу, манжети та техніки вимірювання. Повторні стандартизовані амбулаторні вимірювання і бажано 24‑годинний моніторинг артеріального тиску для підтвердження гіпертензії. Усунення потенційних тригерів не потрібно відкладати для цього.

Детальний анамнез медикаментів та речовин

• Занотувати точний прийом ібупрофену, включно з іншими анальгетиками. Запитати про кількість лакриці та продукт. Пацієнтка повинна принести упаковку або список інгредієнтів трав’яної добавки. Звернути особливу увагу на liquorice або гліциризин та інші потенційно підвищуючі артеріальний тиск компоненти.

Лабораторія

• Загальний аналіз крові, натрій, калій, креатинін з eGFR, TSH, ліпідний профіль та глюкоза натще, за потреби HbA1c. При гіпокаліємії додатково магній та бікарбонат або венозний газ крові для перевірки метаболічного алкалозу.

Сеча

• Загальний аналіз сечі та коефіцієнт альбумін/креатинін для виявлення можливої ниркової залученості. Якщо виявлена гіпокаліємія, можливо визначити ниркову екскрецію калію.

ЕКГ

• 12‑відведеннєве ЕКГ в стані спокою для оцінки ритму та можливих серцевих ускладнень. При гіпокаліємії звернути особливу увагу на зміни реполяризації та хвилі U.

Візуалізація

• Ехокардіографія при наявності аномального ЕКГ або клінічних ознак структурного захворювання серця.