Розуміння ЕКГ: основи, хвилі, інтервали та серцева вісь

Schritt 1

Перевірити ім’я та дату

Schritt 2

Technische Angaben

Відведення: 12‑канальне ЕКГ (I, II, III, aVR, aVL, aVF, V1–V6) Швидкість: 25 mm/s Калібрування: 10 mm/mV → калібрувальна крива з відхиленням 1 mV = 10 mm видно Якість: добре оцінювано Маленька клітинка 1 mm відповідає 0,04 секунди (40 ms), тоді як велика клітинка 5 mm — 0,2 секунди (200 ms, тобто одна п’ята секунди).
ЕКГ‑клітинки, швидкість та калібрування

Форми хвиль ЕКГ

P-хвиля

Відображає поширення збудження по передсердям (передсердне деполяризація). Нормальна P‑хвиля зазвичай має висоту менше 2,5 mm і тривалість менше 0,12 секунди. При синусовому ритмі P‑хвилі в відведенні aVR завжди негативні, а в відведенні II — позитивні. Крім того, P‑хвилі в усіх відведеннях мають подібну, але не цілком ідентичну форму.

QRS-комплекс

Відображає поширення збудження в шлуночках (шлуночкова деполяризація). Складається з відхилень Q, R і S. Перше негативне відхилення QRS‑комплексу (нижче нульової лінії) називається Q‑зубцем. Перше позитивне відхилення в QRS‑комплексі називається R‑зубцем. Якщо після R‑зубця йде негативне відхилення, говорять про S‑зубець.

T-хвиля

Відображає повернення шлуночкового м’яза до стану спокою (шлуночкова реполяризація). Початок ST‑ділянки в кінці QRS‑комплексу називається J‑точкою. Нормальна T‑хвиля має асиметричну форму — її пік розташований ближче до кінця хвилі, ніж до початку. Перехід між ST‑ділянкою і T‑хвилею не завжди чітко визначений і зазвичай не може бути встановлений точно. Нормальна T‑хвиля в відведенні aVR завжди негативна, у відведенні II позитивна, а починаючи з V3 у дорослих також позитивна.

U-хвиля

Невелике додаткове відхилення після T‑хвилі. Пов’язане з останньою фазою шлуночкової реполяризації, хоча точний механізм не зовсім зрозумілий.
Wellen
1 / 3
Fachleiter.org
Fachleiter.org
Зверніть увагу, що хвилі на ЕКГ можуть накладатися одна на одну, наприклад при тахіаритміях. Тому можна змінювати швидкість електрокардіограми, щоб чіткіше відрізнити окремі форми хвиль. При тахіаритміях зазвичай підвищують швидкість (наприклад з 25 mm/s до 50 mm/s), щоб краще розрізнялися накладені хвилі, як‑от P‑хвиля і T‑хвиля.

Сегменти в ЕКГ

Сегменти — це ділянки ЕКГ, що лежать між кінцем однієї хвилі та початком наступної.

PR‑сегмент

Ділянка: від кінця P‑хвилі до початку QRS‑комплексу. Процес: тут починається передсердна реполяризація (вона триває під час QRS‑комплексу і закінчується в ST‑ділянці). PR‑інтервал може незначно відрізнятися в різних відведеннях; при ручному вимірюванні слід документувати найкоротший інтервал. У дорослих нормальний PR‑інтервал коливається між 0,12 і 0,20 секунди.

TP‑сегмент

Ділянка: від кінця T‑хвилі до початку P‑хвилі. Значення: представляє електричний період спокою серця. Особливість: служить базовою лінією (орієнтиром) для оцінки відхилень у PR‑ і ST‑ділянках, наприклад при гострому перикардиті або ішемії міокарда.

ST‑ділянка

Ділянка: від кінця QRS‑комплексу до початку T‑хвилі. Значення: репрезентує шлуночкову реполяризацію (разом з T‑хвилею як «ST‑T‑комплекс»). Клінічно важливо: підйоми або депресії ST є ключовими ознаками ішемії або інфаркту. Нормальна ST‑ділянка зазвичай ізоелектрична (тобто на основній лінії, ні позитивна, ні негативна). Вона може бути фізіологічно трохи піднята або знижена — зазвичай менш ніж на 1 mm. Перехід між кінцем QRS‑комплексу і початком ST‑ділянки називається J‑точкою.
Segmente
1 / 2
Fachleiter.org
Fachleiter.org

Інтервали ЕКГ

Інтервали натомість охоплюють принаймні одну повну хвилю.

PR‑інтервал

Вимірюється від початку P‑хвилі до початку QRS‑комплексу. Відображає час проведення збудження від передсердь до шлуночків. PR‑інтервал може трохи варіювати в різних відведеннях; при ручному вимірюванні слід записувати найкоротший інтервал. У дорослих нормальний PR‑інтервал становить від 0,12 до 0,20 секунди.

Тривалість QRS‑інтервалу

Вимірюється від початку до кінця QRS‑комплексу. Відповідає тривалості шлуночкового збудження (шлуночкової деполяризації).

QT‑інтервал

Вимірюється від початку QRS до кінця T‑хвилі. Охоплює весь час деполяризації та реполяризації шлуночків. Якщо цей інтервал коригується з урахуванням частоти серця, його позначають як QTc. З підвищенням частоти серця (скорочене RR‑інтервал) зазвичай скорочується і QT‑інтервал; при зниженні частоти серця (подовжене RR‑інтервал) QT‑інтервал відповідно подовжується. Для оцінки слід вимірювати QT‑інтервал у відведенні(ях), де він виглядає найдовшим. QT‑інтервал легко можна розрахувати за допомогою додатка.

RR‑інтервал (QRS–QRS)

Вимірюється від однієї точки QRS (наприклад R‑зубця) до тієї самої точки наступного QRS. З цього визначається частота серця: Частота серця [bpm] = 60 / RR‑інтервал [s]. Частота серця (маленькі клітинки) = 60 / (кількість маленьких клітинок × 0,04) Частота серця (великі клітинки) = 300 / кількість великих клітинок між двома R‑зубцями Зазвичай PP‑інтервал відповідає RR‑інтервалу, особливо при синусовому ритмі. При аритміях вони можуть відрізнятися (наприклад при синусовому ритмі з повним AV‑блоком).
Intervalle
1 / 2
Fachleiter.org
Fachleiter.org
Категорія Елементи Опис
Форми хвиль (5) P, QRS, ST, T, U Електричні відхилення в ЕКГ
Інтервали (4) PR, QRS, QT/QTc, RR/PP Проміжки часу, що включають принаймні одну хвилю
Сегменти (3) PR, ST, TP Ділянки між двома хвилями
Електрична активність на ЕКГ не тотожна механічному скороченню серцевого м’яза. Механічне скорочення зазвичай починається приблизно через 200 мілісекунд після електричного збудження (деполяризації). Якщо P‑хвиля в відведенні I негативна, це може вказувати на декстрокардію або на помилкове підключення електродів (ліва ↔ права).
Відхилення вгору називають позитивним. Така позитивна хвиля з’являється в відведенні, коли електричне збудження (деполяризація) серця поширюється у напрямку до позитивного полюса цього відведення. P‑ і T‑хвилі зазвичай позитивні в усіх відведеннях кінцівок, окрім aVR. Відхилення вниз називають негативним і позначають негативним. Воно виникає, якщо електричне збудження рухається у напрямку до негативного полюса або від позитивного полюса — тобто у протилежному напрямку. P‑ і T‑хвилі в відведенні aVR зазвичай негативні, тому що збудження віддаляється від позитивного полюса. Відхилення, що частково позитивне і частково негативне, називають біпофазним. Відхилення або хвиля, що лежить на базовій лінії, називається ізоелектричною.
Richtungen
1 / 3
Fachleiter.org
Fachleiter.org

Відведення кінцівок (Limb Leads)

Стандартні відведення кінцівок: I, II і III Вони утворюються за правилом Einthoven. Діє співвідношення: Відведення I + відведення III = відведення II Електрод на правій нозі служить виключно електричним заземленням. Підсилені уніполярні відведення кінцівок: aVR, aVL і aVF Діє: aVR + aVL + aVF = 0

Прекордіальні (грудні) відведення: V1 до V6

Щоб знайти четвертий міжребровий проміжок, покладіть палець на верхній край грудини і повільно переміщуйте його вниз. Приблизно на 4 см нижче можна відчути невелику горизонтальну планку – так званий Angulus Ludovici (кут Луїса). У цьому місці Manubrium sterni (верхня частина грудини) переходить у Corpus sterni (основну частину грудини). Другий міжребровий проміжок розташований безпосередньо під і трохи збоку від цієї точки. Якщо відрахувати два проміжки вниз, ви дійдете до четвертого міжребрового проміжку – тут розміщується відведення V1. Оскільки тканина грудей може ускладнювати точне позиціонування електродів, грудні відведення (V3 до V6) слід розташовувати якомога нижче від грудної тканини, щоб забезпечити точне та відтворюване розміщення. V2: у четвертому міжребровому проміжку ліворуч від грудини V3: між V2 і V4 на одній прямій V4: у п’ятому міжребровому проміжку на середньоключичній лінії V5: на передній пахвовій лінії, на рівні V4 V6: на середній пахвовій лінії, також на рівні V4 Якщо електроди встановлюються занадто високо, фіксуються потенціали з вищих міжребрових проміжків, що призводить до помилкових відведень. Соски категорично не слід використовувати як орієнтир – ні у чоловіків, ні у жінок, оскільки їхнє розташування сильно варіює у різних людей.

Комплекс QRS

Комплекс QRS зазвичай у правих прекордіальних відведеннях та в aVR переважно негативний, тоді як у лівобічних грудних відведеннях і в відведенні II він переважно позитивний. Перша фаза збудження створює у V1 невелике позитивне відхилення (r-хвиля) і одночасно у V6 невелике негативне відхилення (q-хвиля). Надалі у V1 спостерігається глибока негативна S-хвиля, тоді як у V6 — висока позитивна R-хвиля.
QRS-Komplex
1 / 2
Fachleiter.org
Fachleiter.org
Невелика початкова r‑хвиля відповідає ліво‑право спрямованому поширенню збудження в перегородці. Негативна S‑хвиля у V1 відображає другу фазу шлуночкового поширення збудження, при якій збудження рухається від правого шлуночка і до домінантного лівого шлуночка — і навпаки у V6. Зазвичай зона переходу (transition zone) розташована в межах V3–V4, тобто там, де R‑ і S‑хвилі приблизно однакові за величиною. Вона позначає перехід від переважно негативної до переважно позитивної конфігурації QRS над грудною кліткою. Іншими словами: від V1 до V6 зазвичай спостерігається поступове збільшення амплітуди R‑хвиль — це називають нормальною R‑хвильовою прогресією.
R-Wellen-Progression
1 / 3
Fachleiter.org
Fachleiter.org

Електрична ось серця

На ЕКГ більшості дорослих електрична вісь серця зазвичай знаходиться між –30° і +100°. Вісь –30° або менше називається лівостороннім відхиленням осі (лівостороннє відхилення осі, LAD), тоді як вісь +100° або більше вважається правостороннім відхиленням осі (правостороннє відхилення осі, RAD).
Показ електричних осей серця у фронтальній площині

Визначення електричної осі серця

Приклад 1 У відведенні II зубці Q і R приблизно однакового розміру, що вказує на те, що електрична вісь перпендикулярна до цього відведення, тобто лежить приблизно при +90° або –90°. Віднявши 90° від напрямку відведення II (60°), отримуємо –30° або +150°. Оскільки aVL позитивне, вісь спрямована в бік aVL — отже приблизно –30°. Приклад 2 У відведенні III зубці Q і R приблизно однакового розміру, що свідчить про те, що електрична вісь ортогональна (перпендикулярна) до цього відведення, тобто приблизно при +90° або –90°. Оскільки aVR негативне, а відведення I і II позитивні, збудження прямує вниз і вліво, через що вісь серця знаходиться в межах норми. Приклад 3 У відведеннях II і aVF спостерігається негативний комплекс QRS, що означає, що збудження йде у протилежному напрямку (тобто між –II і –aVF, відповідно приблизно –90° до –120°). Оскільки відведення I позитивне, електрична вісь спрямована вгору ліворуч — це лівостороннє відхилення осі (LAD). (Комплекс QRS в aVR, що вказує на те, що електрична вісь перпендикулярна до цього відведення, тобто приблизно при +90° або –90°.) Підсумок: Якщо комплекси QRS у відведеннях I і II позитивні, електрична вісь серця в межах норми. Якщо комплекс QRS у I позитивний, а у II негативний, це вказує на лівостороннє відхилення осі (LAD), як при лівому передньому геміблоці (LAH), гіпертрофії лівого шлуночка або нижньому інфаркті міокарда. Якщо комплекс QRS у I негативний, а у II позитивний, це вказує на правостороннє відхилення осі (RAD) або на прикордонний правий тип положення, як при гіпертрофії правого шлуночка, блокаді правої ніжки пучка Гіса (RBBB) або латеральному інфаркті міокарда.
Achse-Übung
1 / 3
1
1

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked *

Scroll to Top