Вступ
Тривога — природна захисна реакція. Тривожний розлад діагностується, коли тривога надмірно сильна або тривала, не відповідає реальній загрозі та значно порушує повсякденне життя.
Тривожні розлади належать до найпоширеніших психічних захворювань. Багато форм трапляються частіше у жінок, ніж у чоловіків.
Окрім психологічного напруження, часто виникають фізичні та автономні симптоми:
- серцебиття або пришвидшене серцебиття
- задишка та відчуття стискання в грудях
- потовиділення та тремтіння
- нудота та біль у животі
- запаморочення
- поколювання або оніміння, так звані парестезії
- м’язове напруження, внутрішнє неспокоєння та порушення сну
Фізичні скарги є реальними. Залежно від симптоматики потрібно враховувати можливі фізичні причини, а також вплив ліків, кофеїну чи інших речовин.
Фобія
Специфічна фобія — це виражений, стійкий і непропорційний страх перед певним об’єктом, живою істотою або ситуацією. Типові тригери — павуки, висота, польоти, кров або ін’єкції.
Контакт із тригером зазвичай негайно викликає інтенсивний страх. Постраждалі уникають відповідних ситуацій або витримують їх лише за значного стресу. Розлад часто починається в дитинстві або підлітковому віці.
Випадок 1 – Фобія павуків
25‑річна жінка відчуває сильне серцебиття, тремтіння та потовиділення при вигляді павука. Вона негайно виходить із кімнати та уникає підвалу. Хоча вважає свій страх перебільшеним, вона ледь контролює його.
Випадок 2 – Страх висоти
38‑річний чоловік відчуває інтенсивний страх із запамороченням і «ковзкими» колінами на заздалегідь огородженому балконі. Він боїться впасти і тому уникає високих будівель та оглядових майданчиків.
Лікування вибору — когнітивно‑поведінкова терапія з експозицією. Під керівництвом терапевта пацієнти навмисно контактують із джерелом страху. Вони вчаться терпіти тривогу, перевіряти свої побоювання та зменшувати уникнення поведінки.
Для певних фобій можна застосовувати експозицію у віртуальній реальності. Ліки не входять до стандартного лікування специфічних фобій.
Соціальний тривожний розлад
Соціальний тривожний розлад, також називаний соціальною фобією, характеризується вираженим і стійким страхом соціальних ситуацій. Центральним є страх негативної оцінки, відторгнення або сорому перед іншими.
Типові ситуації:
- виступи перед групою
- спілкування з незнайомими людьми
- їсти або пити на очах у інших
- участь у нарадах або соціальних заходах
Скарги часто починаються під час статевого дозрівання або підліткового віку. Вони значно перевищують звичайну сором’язливість і можуть суттєво впливати на навчання, роботу та стосунки.
19‑річний студент відчуває сильний страх перед презентаціями. Він боїться почервоніти, тремтіти або втратити хід думок і через це опинитися предметом насмішок. Він уже за кілька днів погано спить. Зрештою він уникає заходів і тим самим піддає ризику своє навчання.
Центральним лікуванням є когнітивно‑поведінкова терапія з експозицією та поведінковими експериментами. Соціальні ситуації практикуються навмисно, а негативні очікування перевіряються.
Медикаментозно можуть розглядатися селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, скорочено SSRI, або інгібітор зворотного захоплення серотоніну–норадреналіну венлафаксин.
Паніка
Панічна атака — це раптово виникла епізода інтенсивного страху або сильного дискомфорту. Симптоми досягають піку протягом хвилин.
Типові симптоми — пришвидшене серцебиття, задишка, біль у грудях, потовиділення, тремтіння, запаморочення та парестезії. Часто виникає страх смерті або втрата контролю. Деякі пацієнти відчувають оточення нереальним або відчуження від себе.
Тривалість варіює.
Одна панічна атака ще не означає панічний розлад.
Визначення
Панічний розлад характеризується рецидивуючими, несподіваними панічними атаками. Атаки виникають без чіткого ситуативного тригера.
Крім того, у пацієнтів часто розвивається виражена передбачувальна тривога, тобто страх подальших атак. Вони особливо ретельно стежать за своїм тілом і змінюють поведінку, наприклад уникаючи фізичного навантаження.
(За DSM‑5‑TR, після принаймні однієї атаки мають спостерігатися постійні занепокоєння або значні малопристосувальні зміни поведінки принаймні протягом одного місяця.)
32‑річний чоловік протягом кількох тижнів відчуває повторювані раптові серцебиття, задишку та страх смерті. Помітного тригера немає. Між атаками він постійно перевіряє пульс. Через страх перед новою атакою він кидає спорт і все рідше виходить з квартири.
Медикаментозно особливо можуть розглядатися SSRI або SNRI. Вибір залежить, зокрема, від коморбідності, переносимості та індивідуальних потреб. Також можливе лікування когнітивно‑поведінковою терапією.
Генералізований тривожний розлад
Генералізований тривожний розлад, скорочено GAD, характеризується надмірними і важкими для контролю переживаннями щодо різних сфер життя. Тривоги часто стосуються власного здоров’я, сім’ї, роботи або фінансової безпеки.
Типові супутні симптоми:
- внутрішнє неспокій та нервозність
- легка втомлюваність
- проблеми з концентрацією
- дратівливість
- м’язове напруження
- труднощі із засинанням або утриманням сну
Розлад може виникати в будь‑якому віці. Його часто діагностують в дорослому віці, але він також трапляється у дітей та підлітків.
45‑річна жінка понад рік щодня турбується про здоров’я дітей, фінансове становище та можливі помилки на роботі. Хоча конкретних підстав немає, вона ледь може припинити програва́ння у голові. Вона погано спить, відчуває денну втому і страждає на напруження в шиї.
Медикаментозно особливо можуть розглядатися SSRI або SNRI. Вибір залежить, зокрема, від коморбідності, переносимості та індивідуальних потреб. Також можливе лікування когнітивно‑поведінковою терапією.
Розлад тривоги розлуки
Розлад тривоги розлуки діагностується, коли страх розлучення з важливими фігурами прив’язаності виражено перевищує віково‑адекватний рівень і порушує повсякденне життя.
Пацієнти, наприклад, бояться, що з фігурою прив’язаності станеться щось під час їхньої відсутності. Можуть виникати уникнення школи, труднощі зі сном на самоті, нічні страхи або фізичні скарги перед розлукою.
Розлад часто починається в дитинстві, але також може бути у дорослих або виникнути вперше в дорослому віці.
Восьмирічний хлопчик регулярно скаржиться вранці перед школою на біль у животі та нудоту. На прощання з мамою він плаче і боїться, що вона може померти під час його відсутності. Як тільки він залишається вдома, скарги покращуються.
Цей текст — заповнювач без смислового навантаження.
Примітка
У виражених гострих станах тривоги бензодіазепіни, такі як алпразолам, можуть розглядатися для короткого застосування в окремих випадках. Вони зменшують тривогу та внутрішнє напруження, але мають ризик залежності.
Пропранолол може розглядатися при ситуативній сценічній тривозі і передусім полегшує фізичні симптоми, як‑от пришвидшене серцебиття, тремтіння або серцебиття.