Яка функція ключиці?
Ключиця (ключиця) з’єднує грудини з лопаткою. Вона відводить плече від грудної клітки вбік і таким чином забезпечує широкий діапазон рухів руки, зокрема бічне піднімання (абдукція), піднімання вперед (антефлексія) та піднімання вище горизонталі над головою (екстензія/піднімання). Ключиця рухається разом із цими діями та підтримує ротацію лопатки.
Вона також передає сили від руки до тулуба й захищає розташовані під нею структури. До них належать, зокрема, підключична артерія та вена, більш латерально — пахвові судини, а також плечове сплетіння. Дорзально від медіальної частини ключиці розташований верхівковий відділ легені з плевральним куполом.
Механізм пошкодження і типові скарги
Найчастіший механізм травми — пряме падіння на бічну частину плеча. Рідше перелом виникає внаслідок прямого удару по ключиці або падіння на витягнуту руку.
Типовими скаргами й знахідками є:
- Біль, набряк і гематома над ключицею.
- Болюча при натисканні і болісно обмежена рухливість плеча.
- Видима деформація або пальпований ступінчастий дефект.
- Охоронна поза: ушкоджену руку часто підтримують здоровою рукою.
Огляд включає оцінку стану шкіри та перевірку кровообігу, моторики і чутливості ураженої руки. При тяжчій травмі потрібно виключити додаткові ушкодження плечового поясу та грудної клітки.
Діагностика
Базова діагностика виконується за допомогою рентгенографії ключиці:
-
Прямий передньо-задній знімок – a. p.
При медіальних переломах, неясному залученні суглоба або підозрі на заднє зміщення часто необхідна комп’ютерна томографія (КТ). Якщо можлива судинна травма, можна розглянути КТ-ангіографію.
Класифікація переломів
Найчастіше ушкоджується середня третина.
Консервативне лікування
Незсунуті або мінімально зсунуті переломи зазвичай лікують консервативно.
Лікування включає косинкову пов’язку для руки, адекватне знеболення та поступову мобілізацію. Косинкова пов’язка зазвичай носиться приблизно два–чотири тижні, залежно від болю, стабільності перелому та плану подальшого спостереження лікаря. У деяких випадках доцільна триваліша фіксація — до близько шести тижнів.
Оперативне лікування
Термінове хірургічне лікування потрібно або слід розглядати особливо при наступних знахідках:
-
Відкритий перелом.
-
Наближення до прориву шкіри або загроза ушкодження шкіри над фрагментом.
-
Судинне ушкодження або значуще ураження нерва.
-
Нестабільна супутня травма плечового поясу.
У дорослих повністю зсунуті переломи, виражена компресія на осколки або значне вкорочення також можуть бути показанням до операції. Однак саме лише вкорочення не є автоматичною індикацією до операції. Рішення враховує патерн перелому, симптоми, рівень активності та індивідуальні переваги й ризики.
Фіксація зазвичай досягається за допомогою пластини і гвинтів
При переломах у латеральній третині важливо, чи продовжують клюроключичні зв’язки достатньо стабілізувати плечовий пояс.
Щоб оцінити стабілізуючу функцію клюроключичних зв’язок, спочатку роблять рентгенівські знімки. Самі зв’язки на них безпосередньо не видно. Ознаками нестабільної травми є хід перелому, зміщення фрагментів і збільшена відстань між ключицею та корокоідним відростком. Цілі зв’язки також можуть прикріплятися до відламка кістки й таким чином втрачати свою стабілізуючу функцію. У неясних випадках можна додатково виконати МРТ для прямої оцінки зв’язок, якщо результат може вплинути на рішення щодо лікування.
Консервативне лікування
Стабільні, незсунуті або мінімально зсунуті переломи зазвичай лікують за допомогою косинкової пов’язки, знеболення та поступової мобілізації. Тривалість носіння пов’язки залежить від стабільності та симптомів; зазвичай це близько двох–чотирьох тижнів.
Оперативне лікування
При нестабільних і значно зсунених переломах, зокрема при Neer типі II та часто типі V, розглядається хірургічне лікування. Ці ушкодження мають підвищений ризик неспроможності кісткового зрощення.
Можливі методики — кутово-стабільна латеральна пластина та, за потреби, додаткова короко-ключична стабілізація.
Медіальні переломи трапляються рідко. Особливо важливо визначити, чи зміщений фрагмент назад у бік середостіння.
Консервативне лікування
Незсунуті та стабільні переломи зазвичай можна лікувати за допомогою косинкової пов’язки для руки, знеболення та обережної мобілізації. Тривалість іммобілізації визначається симптомами та стабільністю перелому.
Оперативне лікування
При вираженому зміщенні, нестабільності, відкритій травмі або загрозі для суміжних структур слід розглянути оперативне лікування.
Заднє зміщення може загрожувати великим судинам, трахеї або стравоходу. Задишка, труднощі при ковтанні, захриплість або порушення кровообігу потребують негайної оцінки.
Рентген
Опишіть знахідки на кожному знімку. Зверніть особливу увагу на локалізацію перелому, хід перелому, кількість фрагментів та ступінь і напрям зміщення. Також оцініть будь-яке відхилення куту, вкорочення або перекриття фрагментів, а також положення суглоба і впізнавані супутні ушкодження прилеглих кісткових структур та м’яких тканин.
Знеболювання вдома
| Препарати, перорально | Разова доза | Інтервал за потреби | Максимальна доза за 24 години |
|---|---|---|---|
| Ібупрофен | 400 mg | Не менше 6 годин | 1 200 mg без медичного рецепта |
| Парацетамол | 500–1 000 mg | Не менше 6 годин | 4 000 mg |
| Метамізол, за рецептом | 500–1 000 mg | 6–8 годин | 4 000 mg |
| Напроксен | 250 mg | 8–12 годин | 750 mg без медичного рецепта |